Конярство



страница11/18
Дата09.08.2019
Размер5.29 Mb.
#128083
ТипРішення
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   18

Висновок. Використання промислового схрещування свиней в стаді та чітке утримання технології виробництва, що склалася на комплексі, відтворення стада забезпечує потоковість виробництва товарної свинини і виконання планової потужності виробництва свинини.
Література. 1. Василенко Д. Я., Меленчук О. Й. Свинарство і технологія виробництва свинини, - К.: Вища школа, 1996 -271 с. 2. Герасимов В.І., Рибалко В.П., Цицюрський А. М., Барановський Д. І., Домашенко М. І., Чорний М. В., Золуха Ю. В., Походня Г. С. Свинарство і технологія виробництва свинини. -К.: Урожай.- 1996. 3. Довідник з виробництва свинини / В.І. Герасімов, В. Ф. Коваленко, В. М. Нагаєвич та ін. – Харків: Еспада, 2001.- 336 с. 4. Свинарство і технологія виробництва свинини / В. І. Герасимов, Л. М. Цицюрський, Д. І. Барановський та ін.. За редакцією Герасимова. -Харків.: Еспада, 2003. – 448 с.

УДК 619:636.4.001.2



ВЛИЯНИЕ СТРЕСС-ФАКТОРОВ НА ОРГАНИЗМ СВИНЕЙ
Сохань Е.Ю. , студентка 3 курса технологического факультета

Хоменко О.И., научный руководитель, ассистент

Харьковская государственная зооветеринарная академия
Актуальность проблемы В процессе развития, роста сельскохозяйственных животных существуют адаптационно-критические периоды, связанные с функциональным становлением физиологических механизмов, а также с воздействием таких мероприятий как вакцинация, дегельминтизация, антибиотикотерапия, отъем поросят, отрицательно действует скученное содержание животных, интоксикация при использовании некачественных кормов, сбои в режимах кормления и поения, резкая смена рационов, транспортировка животных. Воздействие этих факторов может сопровождаться падением общей сопротивляемости организма, недостаточной поедаемостью корма и снижением коэффициента его конверсии. При этом резко возрастает потребность организма животного в витаминах и других биологически активных веществах. Например, такой критический момент у поросят – период отъема, когда организм животного переживает физиологический стресс. Многие компоненты стресса – по существу адаптация организма к новым для него экстремальным условиям [1].

Что же такое стресс? Впервые это понятие ввел канадский ученый Г. Селье. Он установил, что в организм под воздействием раздражителей различной природы, характера развивается однотипный специфический синдром.

Согласно Селье, состояние стресса включает три стадии; мобилизация защитных сил организма (стадия тревоги), резистентность и истощение. Стадия мобилизации защитных сил организма характеризуется развитием определенных процессов в эндокринной и лимфатических системах, снижением мышечного тонуса, температуры тела и кровяного давления. Происходит сгущение крови на случай возможных ран. В этот период защитные силы организма мобилизируются для противодействия отрицательным факторам среды. При этом существенно изменяется ход физиологических процессов, чтобы ввести весь организм в состояние “полной боеготовности”. Реакция тревоги сменяется стадией резистентности, или успешного сопротивления. В этот период нормализуется обмен веществ в организме, выравниваются сдвиги, которые наступили в начале воздействия стрессора. Стадия резистентности характеризуется повышением устойчивости не только к этому, но и к другим раздражителям. Постоянное воздействие стресс-фактора приводит к тому, что организм исчерпывает резервные приспособительные возможности, и наступает третья стадия стресса, которая ведет к истощению. В этой стадии наступает дистресс («дистресс» в переводе с английского “страдание”). Иммунитет ослабевает, и организм “выбирает”, чем бы ему заболеть [2].

Стрессовое состояние сопровождается задержкой роста, увеличением заболеваемости, особенно поросят, нарушением воспроизводительной способности маток, снижением качества мясопродуктов.

Несмотря на большой экономический ущерб при стрессе, надежной и эффективной системы его профилактики у свиней не разработано из-за недостаточно изученного механизма развития этого процесса в их организме. Поэтому изучение показателей, которые характеризуют стрессовое состояние, является актуальной проблемой свиноводства.

Методы исследования. Влияние стресса отчетливо видно, если проанализировать исследования, проведенные в свинокомплексе “Каллитянский” на поросятах крупной белой породы. Акцент при изучении отъемного стресса производили на клинических и гематологических показателях у поросят при отъеме. Из клинических показателей определяли: температуру тела, частоту пульса, частоту дыхания; из гематологических: лейкоциты, гемоглобин и изменение резервной щелочности плазмы крови. Отъем поросят производили в возрасте 26, 35 и 60 дней, чем и был вызван стресс.

Помимо изучения отъемного стресса, изучался также и экологический, который включает в себя температуру, влажность, освещенность, давление, микробиальную загрязненность воздуха и много других показателей.



Результаты исследований. Сильная стрессовая реакция проявляется у поросят при отъеме в возрасте 26 дней по сравнению с отъемом производимым в 35 и 60 дневном возрасте. Температура тела у поросят в возрасте 26 дней после отъема и формирования групп через 4 часа составляла 40,09ºС, через 12 часов 39,9ºС, через 24 часа 39,5 ºС, через 7 суток 39,3ºС, через 15 суток 39,0ºС, через 30 суток 39,1ºС; у поросят в возрасте 35 дней эти показатели соответственно равны 40,6ºС, 40,2ºС, 39,6ºС, 39,6ºС, 39,5ºС, 39,4ºС. Частота пульса (количество ударов в минуту) у поросят в возрасте 26 дней через 12 часов после отъема и формирование групп составляло 108,1, а в 35 и 60 дневном возрасте 103,0 и 97,6 ударов в минуту. Частота дыхания в минуту через 12 часов после отъема у поросят в 26 дневном возрасте составляла 21,0, а в 35 и 60 дневном возрасте соответственно 19,0 и 17,4. Количество лейкоцитов в крови в 26 дневном возрасте после отъема через 12 часов составляли 13,79 г/л, в 35 и 60 дневном возрасте 13,44 г/л и 13,57 г/л; количество эритроцитов и гемоглобина 6,11 г/л, 6,61 г/л, 6,80 г/л и 94,86 г/л, 104,31 г/л, 107,51 г/л. Изменение резервной щелочности плазмы крови (об.%СО²) у поросят после отъема от свиноматок через 12 часов в 26 дневном возрасте составляло 45,2±0,48, а в 35 и 60 дневном 49,6±0,37 и 52,24±0,42 [3].

Свет оказывает благоприятное влияние на жизнедеятельность животных, их рост и продуктивность. Под влиянием естественного освещения у животных возрастает активность ферментов, улучшается работа органов пищеварения, усиливается транспорт аминокислот, липидов, сахара в крови. Солнечное освещение улучшает бактерицидные свойства крови, ослабляет и разрушает продукты жизнедеятельности микробов и их самих. Микробный же стресс представляет собой реальную опасность (особенно при уплотненном содержании животных), так как ведет к повышению вирулентности и патогенности, к ускоренному перезаражению.

С повышением уровня механизации на фермах все чаще стала возникать проблема шумового стресса. Под действием шума у животных развивается угнетенность, изменяется артериальное давление и ухудшается функциональные свойства сердечной мышцы. У таких животных чаще можно встретить гастрит, я также язвы желудка и двенадцатиперстной кишки.

Кормовые стрессы, возникающие на основе водного, белкового, минерального или витаминного голодания могут привести и к смертельному исходу, так как питание – основной источник энергии и других веществ, оказывает непосредственное влияние на все функции организма. Особенно чувствительны к кормовому стрессу свиньи, пород и линий с интенсивным ростом. Стрессоры вызывают у них нарушение работы сосудов, сердца и других органов. А при отдельно взятом протеиновом голодании развивается гипопротеинемия, снижается альбуминовая функция, ослабляется фагоцитоз, прекращается образование антител, возникают отеки и дискоординация ферментативных систем. В 1972 г. учеными было установлено, что дефицит протеина в рационе, до 20% снижает весь комплекс иммунологических показателей, отрицательно сказывается на напряженности поствакцинального иммунитета.

На долю функционально незаразных заболеваний приходится около 96% общих потерь в современных животноводческих комплексах. Учитывая убытки, которые терпит свиноводство от стрессов, необходимо как можно быстрее повысить устойчивость свиней к ним.

Выводы. Повышение температуры тела, увеличение частоты пульса и дыхания, количества лейкоцитов и уменьшение резервной щелочности крови является показателем стрессовой реакции и может быть тестом для определения стрессового состояния у свиней. Между длительностью этих изменений в организме и уровнем стрессового состояния существует позитивная корреляция, а между уровнем стрессового состояния и адаптационным потенциалом животного – обратная.

При воздействии стресса на организм, не зависимо какой причиной он был вызван, происходит изменение физико-химического состава крови. В случае кратковременного протекания этого процесса, в организме животного, он является обратимым. Животное приспосабливается к новым для него условиям. При длительном же, процесс является необратимым и влечет за собой последствия, ведущие к снижению продуктивности, различным заболеваниям вплоть до летального исхода.

Негативное влияние стресса на гематологические и клинические показатели крови, необходимо изучать при направленном воздействии на механизмы адаптации сельскохозяйственных животных в условиях физиологического стресса.
Литература: 1. Э.М.Попова, Т.А.Сокирко Изучение биохимических механизмов адаптации молодняка сельскохозяйственных животных в условиях физиологического стресса // Ветеринарна медицина України. – 1997. – №1. – С.42. 2. Л.В.Шилкина Свиноводство промышленное и племенное – 2005. – №4. – С.42-43. 3. В.В.Чумаченко Клінічні та гематологічні показники в поросят при відлучному стресі // Ветеринарна медицина України. – 2004. –№3. – С.102 – 105.

УДК 636.4.



СОВРЕМЕННЫЕ ЭНЕРГО - И РЕСУРСОСБЕРЕГАЮЩИЕ ТЕХНОЛОГИИ, ПРИМЕНЯЕМЫЕ ПРИ ПРОИЗВОДСТВЕ СВИНИНЫ В УКРАИНЕ
Топоркова Е.В., студентка 2 курса факультета ветеринарной медицины

Иванов Л.Н., научный руководитель, кандидат с-г наук, доцент

Харьковская государственная зооветеринарная академия
Актуальность исследований. Обеспечение населения продуктами питания всегда было одним из приоритетных и прибыльных направлений деятельности человека. В решении мясной проблемы свинина, как и раньше, занимает одно из ведущих мест в мире. По «скороспелости», плодовитости, сравнительно короткому эмбриональному периоду, калорийности мяса, выходу чистой продукции и высокой оплате корма – свиньям нет равных, поэтому внедрение современных энерго- и ресурсосберегающих технологий в отрасль свиноводство, позволит производить конкурентоспособную продукцию.

Методы исследований. Анализ литературы по производству свинины. Характеристика хозяйственной деятельности предприятий и существующей технологии производства свинины. Исследование данных по этим предприятиям.

Результаты исследований. По опубликованным данным проведен анализ литературы по различным предприятиям, производящим свинину, таким как: АТЗТ «Агро-Союз» Днепропетровской области, на свиноферме ТОВ «Відродження» Харьковского района Харьковской области и в хозяйстве «Гонтарівка» ІТ УААН по показателям среднесуточных привесов, по возрасту достижения живой массы 100 кг и по затрате корма на 1 кг прироста, для того чтобы выяснить какое предприятие подошло к внедрению технологий с точки зрения современных тенденций и какое предприятие использует наиболее энерго- и ресурсосберегающие технологии.

В результате изучения материала по предприятиям выяснилось, что в указанных хозяйствах используются различные технологии, а, следовательно, и экономические показатели получены неодинаковые. Для удобства сравнения показателей составлены диаграммы.1.2.3

1.Среднесуточные привесы у животных на откорме, (в граммах):
2. Возраст достижения живой массы 100 кг (данные приведены в днях)

3. Затрата корма на 1кг прироста (данные приведены в кормовых единицах):



Как видно из приведенных данных, наиболее энерго- и ресурсосберегающие технологии внедрены в АТЗТ «Агро-Союз» Днепропетровской области. По данным Волкова А.Д. [1] от подсвинков при интенсивном откорме получают среднесуточные приросты 800 г., что позволяет достичь живой массы 100 кг за 160 дней, при этом затраты корма на 1кг прироста составляют 3 кормовые единицы. Немаловажным является то, что в Агро-Союзе используется технология холодного содержания животных, а дает возможность: сократить затраты на строительство по сравнению с капитальными свинарниками, которые применяются при традиционных технологиях свиноводства; экономить на отоплении и освещении; обеспечить высокую скорость роста; снизить затраты на откорме. Характеризуя технологию холодного содержания можно отметить, что конструкция ангаров, в которых содержатся свиньи удобна для выполнения всех технологических мероприятий: механической и пневматической раздачи кормов, подачи подстилки с использованием специальной техники, мойки оборудования и ангаров, что максимально сокращает использование ручного труда и позволяет уменьшить количество обслуживающего персонала при высоком качестве выполняемых работ.

Стоит также отметить, что в хозяйстве «Гонтарівка» ІТ УААН, по данным В.И. Герасимова [2], была применена новая технология: добавление премикса, в количестве 0,5% от общей массы корма, в состав которого входили витамины А, Д3, Е, В, В2, В6, В12 и основные микроэлементы медь, цинк, марганец, кобальт, железо и йод. Это позволило увеличить среднесуточные привесы на 15%, так как в состав премикса входят необходимые витамины и микроэлементы, которые являются катализаторами ферментов и способствуют лучшему расщеплению питательных веществ корма и его усвоению. В тоже время в хозяйстве «Гонтарівка» ІТ УААН для получения хороших показателей необходимо механизировать и как можно больше автоматизировать производство для уменьшения затрат труда.

На свиноферме ТОВ «Відродження» Харьковского района Харьковской области по данным О.Г. Залыгина [3], [4] за последние годы не были внедрены современные технологии по производству свинины, а продолжают использоваться традиционные технологии, вследствие чего уменьшались среднесуточные привесы, вследствие чего увеличился срок откорма и составил 250 дней. Для сохранения конкурентоспособности продукции и уменьшения срока откорма на свиноферме ТОВ «Відродження» необходимо использовать промышленное скрещивание, улучшить уровень кормления молодняка и внедрить современные энерго- и ресурсосберегающие технологии.



Выводы. В настоящее время к производству свинины предъявляется ряд экологических требований, выполнение которых является обязательным условием для стран-учасниц Всемирной торговой организации, в том числе и для Украины. Вступление страны в ВТО означает, что хозяйства с традиционным содержанием свиней не могут конкурировать с мировыми производителями по экологичности и себестоимости продукции, в структуре которой большие затраты на электроэнергию и рабочую силу. Необходимо переходить на альтернативное содержание свиней, что включает в себя энергосберегающие технологии, экологическое производство, охрану окружающей среды, безопасность продукции. На сегодняшний день высокорентабельное ведение свиноводства в современных экономических условиях Украины рационально достичь при использовании ресурсов племенных животных, механизации и автоматизации производственных процессов и создании прочной кормовой базы.
Литература. 1. Бажов Г.М., Волков А.Д. Сучасна енерго- та ресурсозберігаюча технологія виробництва свинини в АТЗТ «Агро-Союз»./ Технологічний посібник.- Харків, 2005. 2. В.І. Герасимов, Л. М. Цицюрський та інші. Свинарство та технологія виробництва свинини.- Харків.: Еспада,2003. 3. Виробництво свинини на промисловій основі/ О.Г. Залигін, О.К. Сичов, 1977. 4. Практикум із свинарства і технології виробництва свинини/ В.І. Герасимов, В.М. Воло щук і інші.- Харків: Еспада, 2003.

УДК 636.4



ЕЛЕМЕНТИ ІНТЕНСИВНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОБНИЦТВА СВИНИНИ
Храпова А.В., студентка IV курсу технологічного факультету

Шевченко О.Б., Остапенко Л.М., доценти

Харківська державна зооветеринарна академія, м. Харків, Україна
Актуальність проблеми. Свині відрізняються від інших видів сільськогосподарських тварин рядом біологічних особливостей, раціональне використання яких робить свинарство високорентабельною галуззю [1].

Завдання дослідження. Метою дослідження є спроба узагальнити і вивчити елементи інтенсивної технології виробництва свинин.

Результати дослідження. Різні породи свиней за однакових умов годівлі та утримання мають неоднакову продуктивність. Тому за напрямом продуктивності їх розподіляють на три групи:

      • перша — породи універсального напряму продуктивності (велика біла, українська степова біла) — характеризуються високою відтворною здатністю з добрими відгодівельними та м’ясними якостями, їх універсальність полягає в тому, що при певних умовах годівлі від них можна одержати м’ясну або сальну свинину;

      • друга — породи м’ясного напряму продуктивності (полтавська м’ясна, ландрас, уельська, дюрок, українська м’ясна, естонська беконна, гемпшир, п’єтрен, спеціалізовані м’ясні типи і лінії), що характеризуються високими відгодівельними якостями, високою м’ясністю та доброю відтворною здатністю, від них одержують молодняк для м’ясної і беконної відгодівлі;

      • третя — породи сального напряму продуктивності (миргородська, українська степова ряба, велика чорна, північнокавказька) — характеризуються схильністю до більш раннього осалювання туш і нижчою багатоплідністю [2].

Наявність різних генотипів забезпечує більш ефективне використання природнокліматичних та кормових умов регіонів України і забезпечує зональні системи розведення свиней, схрещування та гібридизацію. Всі породи відрізняються одна від одної будовою тіла, зовнішніми формами, здоров’ям, пристосованістю до певних умов вирощування, здатністю до використання різноманітних кормів, продуктивністю та якістю продукції залежно від методів розведення тощо. Характеризуючи породу ландрас за цими та іншими відмінностями можна мати більш повну уяву [3].

Порода Ландрас беконного напряму продуктивності. Вона найбільш розповсюджена з імпортних порід, які розводяться на Україні (біля 2% від загальної кількості свинопоголів’я). Виведена в Данії наприкінці ХІХ ст. відтворним схрещуванням місцевих маршових довговухих свиней з тваринами великої білої англійської селекції. В Україну ландраси завозяться з 1960 року спочатку з Канади, а згодом із Англії, Швеції, Данії, Франції, Бельгії. Тварини мають жвавий темперамент, характеризуються витягнутим тулубом. Голова довга з прямим рилом і довгими , звисаючими на очі вухами, кінцівки короткі, міцні, прямі з міцними бабками. Спина аркоподібна, поперек прямий, широкий, окости добре розвинені. Шкіра тонка, щетина рідка блискуча, біла [4].

Жива маса дорослих кнурів становить 300-320, а свиноматок 220-250кг. Довжина тулубу становить відповідно 175-185 та 165-170см. Довжина тулубу дорослих ландрасів імпортної селекції має більше 200см. Багатоплідність 11-12 поросят, великоплідність 1,31кг. Молодняк на відгодівлі має середньодобовий приріст 700-720г і досягає живої маси 100кг за 180-190 діб, при витратах корму на 1кг приросту 3,4-3,6 корм. од. Вихід м’яса 56-58,1%, товщина шпику 22-30мм, маса окосту 11-12кг.

Основними елементами інтенсивної технології виробництва свинини є:

- використання породно-лінійних та міжпородно-лінійних гібридів на основі породи ландрас, що дає змогу одержати ефект гетерозису і без додаткових виробничих затрат підвищити продуктивність на 12-17%;

- раннє відлучення поросят, що сприяє підвищенню інтенсивності використання маточного поголів'я та приміщень;

- одержання від матки за рік до 2,4 опоросу та до 24 поросят, завдяки ранньому відлученню поросят в 28-денному віці, внаслідок чого свиноматки мають здебільшого нормальну (для парування) вгодованість і вже в перші дні після відлучення поросят приходять в охоту і запліднюються;

- штучне осіменіння забезпечує інтенсивний процес відтворення стада, тому що в 4-10 разів скорочується потреба в кнурах-плідниках, повніше використовуються найбільш цінні кнури;

- концентратний тип годівлі сухими комбікормами збалансованими за всіма елементами живлення згідно з науково обґрунтованими нормами різних статевовікових груп та фізіологічного стану скорочує періоди дорощування та відгодівлі, дає можливість механізувати виготовлення кормів та їхню роздачу, що зрештою підвищує продуктивність праці і знижує собівартість свинини. В невеликих фермерських господарствах доцільно використовувати готові комбікорми для різних вікових груп свиней [1,5].

Створення комфортних умов для свиней різних статевовікових груп, при цьому енергія буде використовуватись не для підтримання теплопродукції, а на одержання більшої інтенсивності росту та розвитку. Чим менше енергії буде втрачено на подолання несприятливих факторів (холод, відсутність вентиляції, хвороба), тим більше буде затрачено на одержання приростів.

При нормуванні годівлі свиноматок необхідно враховувати період фізіологічного стану, живої маси і вік свиноматок, які надани у мал. 1.

Фермер повинен пам'ятати, що свиноматки в період підготовки до осіменіння і в першу половину поросності не потребують великої кількості поживних речовин, однак годівля свиноматок повинна бути біологічно повноцінною [5,6].

Створення комфортних умов - одна із основних складових інтенсивної технології свиней, адже чим більше енергії буде затрачено на подолання несприятливих факторів (холод, відсутність вентиляції, хвороби і ін.), тим менше її буде затрачено на отримання приростів живої маси.


Мал. 1 Орієнтовні норми споживання кормів свиноматками різного віку

На стан здоров'я свиноматок значно впливають умови їх утримання. Приміщення для них повинні бути сухими (відносна вологість 70-75%) і чистими. Для холостих і легкопоросних маток рекомендується температура 14 0С, площа підлоги 1,5 м2 на голову, а для важкопоросних - відповідно 18 0С і 2,5 м2 [6].



Висновок. Усі вищеперелічені етапи догляду за свиноматками надзвичайно важливі, тому власникам фермерських і особистих селянських господарств слід їх обов’язково враховувати. Лише за таких обставин можна підвищити економічну ефективність свинарства та зробити його значно інтенсивнішим і прибутковішим.
Література

  1. Свинарство України: Навчальній посібник для підготовки фахівців у аграрних вищих закладах освіти ІІ – ІV рівнів акредитації зі спеціальності «Технологія виробництва та переробки продукції тваринництва»/ В.І. Герасімов, В.М. Нагаєвич, Д.І. Барановський та інш. -Х.: Еспада, 2008.- 480с.

  2. Калашников А.П., Клейменов В.И. и др. Нормы и рационы кормления сельскохозяйственных животных.- М.: Агропромиздат, 1985 – 115 с.

  3. О. Кравченко Економічна ефективність інтенсифікації свинарства. “Дім, сад, город”, № 3, 2008. – 30 с.

  4. Мадісон В., Агросектор Дім, сад, город”, № 3, 2008. – 30 с.

  5. www.agrotride.com.ua/

  6. www.animalwelfare.org.ua

СКОТАРСТВО
УДК. 636.22/28.034

ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК БІОЛОГІЇ МОЛОЧНОЇ ПРОДУКТИВНОСТІ З ПРОБЛЕМАМИ ПІДВИЩЕННЯ ЖИТТЕДІЯЛЬНОСТІ ВИСОКОПРОДУКТИВНИХ ТВАРИН
Борисенко О.М., магістра технологічного факультету

Остапенко Л.М., Шевченко О.Б., доценти, наукові керівники

Харківська державна зооветеринарна академія
Актуальність досліджень. Продуктивність – основна властивість сільськогосподарських тварин, заради якої її розводять. Під продуктивністю свійських тварин розуміють їх здатність давати за певний відрізок часу різну продукцію у потрібній кількості і певної якості. За рівнем продуктивності тварин поділяють на низько та високопродуктивних і рекордистів.

Особливостям розвитку молочної залози присвячено багато робіт, але особливий інтерес представляє вивчення структури вимені корів в залежності від їх породної належності. В наш час накопичено багато даних, які свідчать про зв’язок структурних особливостей молочної залози корів з породою та рівнем продуктивності. Так, у високопродуктивних корів вим’я має чашоподібну форму. При цьому задні чверті володіють як більшими розмірами в порівнянні з передніми, так і підвищеною функціональною активністю. Проте зовнішні конституційні і екстер’єрні параметри молочної залози не дають повного уявлення і розуміння морфологічних основ функціональної властивості вимені, вони лише демонструють і обумовлюють її фізіологічний стан [6].

Відомо, що на молочну продуктивність впливають такі фактори як спадковість, порода, умови годівлі та утримання, фізіологічний стан тварин; із фізіологічних факторів – вік, тривалість лактації, тільність, статевий цикл, тривалість циклів міжотельного періоду та ін. [4].

Згідно з нормами тривалість міжотельного періоду становить 365 днів. У випадку більш тривалого періоду відбувається неплідність корів і зниження надоїв. Як наслідок втрати за рахунок зниження надоїв залежать від кількості днів неплідності та рівня продуктивності корів. У високопродуктивних корів міжотельний період може бути оптимальний при 380-385 днів [2].

Вченими доведено, що темпи відтворення і молочна продуктивність корів значною мірою залежить від тривалості сухостійного, сервіс- і міжотельного періодів. Занадто розтягнутий сервіс-період знижує надій на один день міжотельного періоду і збільшує тривалість сухостійного періоду [3]. Сухостійний період у корів триває переважно 50-60 днів. При такому періоді корова спроможна дати в наступну лактацію значно більше молока, ніж тоді, коли її доять довше, за рахунок його скорочення [1].

Цілеспрямована дія людини на організм сільськогосподарських тварин у напрямі розвитку корисних для себе якостей, за сучасних умов технізації та застосування біологічних технологій, поряд із суттєвим підвищенням генетичного потенціалу продуктивності, супроводжується низкою негативних проявів. В разі зміни статусу організму свійських тварин проявляються значним зниженням потенціалу стійкості систем їх життєзабезпечення, що с своєрідною "ціною адаптації" та різкої трансформації історично сформованого комплексу факторів зовнішнього середовища [ 7].

Отже основними наслідками маніпуляції із живими системами, без урахування закономірностей їх еволюції, є помітне скорочення тривалості життя тварин і відповідно господарського використання, порушення функції відтворення та зниження життєздатності новонароджених та молодих тварин [5].

Характерно, що в умовах промислових зон і територій з нестабільним екологічним балансом тенденції деградації продуктивних тварин виражені більшою мірою з поєднанням низької життєздатності, з високим ступенем небезпеки продукції тваринництва для здоров'я людини [8].



Знайшли своє широке застосування в практиці тваринництва біологічно обґрунтовані підходи, засновані на фундаментальних дослідженнях у галузі морфології, фізіології та біохімії, що передбачає використання заходів зниження антропогенно-техногенного пресингу на організм тварин. Передусім це створює відповідні умови для збільшення терміну використання тварин на відміну від технологічного підходу.



Поделитесь с Вашими друзьями:
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   18




База данных защищена авторским правом ©vossta.ru 2022
обратиться к администрации

    Главная страница