Конярство



страница12/18
Дата09.08.2019
Размер3.52 Mb.
#128083
ТипРішення
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   18

Висновки. Продуктивність – це складна ознака, фізіологічно зумовлена життєдіяльністю всього організму в цілому, всіх систем органів і тканин. Основною причиною зниження життєдіяльності продуктивних тварин в умовах інтенсивного їх використання є ігнорування біологічних закономірностей еволюції видів шляхом створення штучного середовища, характеристики яких перевищують функціональні можливості систем. Вирішення проблеми базується на проведенні тестової оцінки статусу організму кожного новонародженого і визначення напряму подальшого використання.
Бібліографія. 1. Арзуменян Е.А. и др. Скотоводство. – М.: Колос, 1984. 2. Азимов Г'.И. Как образуется молоко? - М.: Колос, 1965. – 160 с. 3. Арзуманян Е.А. Разведение по линиям // Зоотехния. - 1982. -№5. С. 9-18. 4. Басовський М.З. та ін. Розведення сільськогосподарських тварин. – Біла церква, 2001. - С. 115-123. 6. Бондар А. А. Еволюція поведінки великої рогатої худоби /У 36.наук.праць '•ВАН".-2000. - №7. 7. Геймер М., Нечипоренко М. Шляхи досягнень шеститисячних надоїв молока// Тваринництво України. – 2001. №6. – С.2-3. 8.Горбатенко І.Ю., Гиль М.І. Біологія продуктивності с.-г. тварин. Навчальний посібник/ Горбатенко І.Ю.,Гиль М.І.- Херсон, 2006.-216с. 9.Герасименко В. Г. Биохимия продуктивности животных. 10.Георгиевский А.В. Физиология с.-х, животных. - М.: Агропромиздат, 1990. 11.Дюрст У. Основы разведения крупного рогатого скота. - М.\ Сельходтзлат,1936. -455с. 12. Костенко В.І. та ін. Скотарство і технолгогія виробництва молока та яловичини. К.: Урожай, 1995. – 412с. 13.Коновалов В. С, Коваленко В. Н., Горбатенко I. Ю. Генетика сільсько-господарських тварин. - К.: Урожай, 1996. 14.Красота В. Ф., Лобанов В. Т., Джапаридзе Т. Г., Разведение сельско­хозяйственных животных. - М.: Агропромиздат, 1990. 15.Кулешов П.Н. Теоретические работы по племенному животноводству. - М.:Сельхозиздат, 1949. - С.210-215. 16. Криштофорова Б.В., Максаков В.Я. Проблеми продуктивного тваринництва в умовах наростаючоїдії антропогенних факторів //Вісник аграрної науки. – 1998. №6. – С. 31-35. 17. Тезирев Т., Козырев С. Гипоструктура вымени и молочная продуктивность коров разных генотипов //Молочное и мясное скотоводство. – 2007. №1 – С. 33 – 34. 18.Пшеничный П.Д. Рост и развитие крупного рогатого скота // Скотоводство. -М.: Сельхозиздат. - 1961. - С.291 -309. 19. Шмальгаузер И.И. Организм как целое в индивидуальном и историческом развитии. – М.: Наука, 19852. – 383с. 20. Шкуратова И.А. и др. Техногенное загрязнение окружающей среды и заболеваемость животных //Вет. Медицина: Міжвідом. темат. наук. зб. – Харків: ІЕКВМ, 2003. – Вип. 82. – С. 654-657.
УДК 636.22/.28.082

ВИКОРИСТАННЯ КОРІВ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ЇХ

ЖИВОЇ МАСИ І ВІКУ ПЕРШОГО ОТЕЛЕННЯ
Войтович Л.В., студентка 3 курсу технологічного факультету

Вєліканова В.С.,науковий керівник, кандидат с.-г. наук, доцент

Харківська державна зооветеринарна академія
Актуальність досліджень. У молочному скотарстві протягом останніх десяти років продовжується тенденція скорочення поголів’я корів у всіх категоріях господарств. Аби виправити цю негативну ситуацію, яка продовжує поглиблюватися, необхідно направити зусилля на відтворення поголів’я корів до необхідної кількості. Саме інтенсивне вирощування ремонтних телиць у молочному скотарстві може вирішити цю непросту проблему [6].

Інтенсивність вирощування телиць і вік їх осіменіння мають велике значення для формування молочної продуктивності [5].

Однак характер її впливу по кількості і якості показника наступної молочної продуктивності є складними і залежать від цілого ряду факторів [1].

Оптимальний строк вводу4 телиць в основне стадо значно зменшує затрати на їх вирощування, продовжує термін їх господарського використання, підвищує вихід молочної продукції [3].



Мета досліджень. Вивчити ефективність використання корів чорно-рябої породи в залежності від віку першого отелення та живої маси.

Результати досліджень. В дослідженнях ефективності використання молочних корів можуть бути різні часові точки розрахунку. Їх передбачають не раніше, як після плідного осіменіння телиць, в основному – при першому і послідуючих отеленнях корів. Зміна живої маси корів при отеленні залежить від строків їх зважування (табл. 1).

Таблиця 1 - Зміна живої маси при першому отеленні в залежності від строків зважування (за С.Ф.Погодаєвим, 2007).



Показники

Досліди

1

2

3

4

Тварин, гол.

12

60

36

48

Жива маса перед отеленням, кг

467

515,4

517,8

467

Час від отелення до зважування

2 дні

2-3 години

114 хв.

82,5

Жива маса після отелення, кг

425

450,6

452,6

438,5

Різниця живої маси до і після отелення

кг

37

614,8

65

58,5

% перед отелен.

8

12,96

12,85

11,8

від маси після отелення

8,7

14,4

14,3

13,3

З таблиця 1 видно, що зважування корів через 2-3 години після отелення в значній мірі відображає зміни їх живої маси під його впливом [2].

При дослідженні корів в першу лактацію було встановлено, що в умовах суворого індивідуального нормування годівлі найвищий добовий надій і надій за перші 90 днів лактації тісно зв’язані з живою масою після отелення, чим зв’язані з нею надої за лактацію. Коефіцієнти кореляції по рокам дослідів знаходиться в рамках 0,11-0,65; 0,26-0,76 та 0,19-0,43 відповідно.

На початку лактації для молоко утворення використовуються поживні речовини не тільки кормів, але й тканин тіла. В умовах домінанти лактації відбувається мобілізація останніх із розрізів тканей тіла. Ріст молодих корів затримується. Жива маса зменшується [4].

Багато авторів вважають, що в більшому ступені на рівень молочної продуктивності корів, за першу лактацію, впливає ступінь розвитку організму телиць до початку першої вагітності. В якості головного критерію, який характеризує ступінь розвитку організму і визначає строки першого осіменіння, одні автори приймають живу масу телиць, інші – вік телиць. Однак, більшість авторів при виборі раціональних строків першого осіменіння вважають необхідним враховувати одночасно як вік, так і їх живу масу [1, 6, 7, 8, 9].

Для проведення досліду було сформовано 5 груп телиць, по 12 голів в кожній, відбір тварин в групи проводили по принципу пар аналогів з урахуванням породи, продуктивності матерів за 305 днів останньої лактації, лінійної належності. Було проведено осіменіння цих телиць. Період тільності у піддослідних тварин проходив нормально [1].

Тварини всіх груп одержували господарський раціон та утримувались в однакових умовах.

Результати виконаних дослідів (табл. 2) є доказами того, що за 305 днів лактації найбільшу високу молочну продуктивність мали корови ІІІ групи, які отелилися у віці 24-26 місяців.

Таблиця 2 - Молочна продуктивність корів первісток (за Е.С.Горловим, 2004).



Група корів

Кількість голів

Вік першого отелення, міс.

Надій за 305 днів лактації, кг

Жирність молока, %

І

12

22-23

4743.5

3.66

ІІ

12

23-24

5229.7

3.68

ІІІ

12

24-25

5643.9

3.70

ІV

12

25-26

5596.2

3.68

V

12

26-27

5460.0

3.71

Молочна продуктивність піддослідних корів первісток в перерахунку на базову жирність (3,7%) в І групі склала 4692,2кг; у ІІ групі – 5201,4кг; в ІІІ – 5643,9кг; в ІV групі – 5565,9кг; в V групі – 5474,7кг.

Зниження віку отелення піддослідних тварин не показали негативного впливу на їх відтворні властивості, а також на ріст і розвиток отриманих від них телят.

Клінічні та гематологічні показники знаходились в рамках фізіологічної норми [1].

Використовуючи матеріали, отримані в дослідах, враховуючи приріст живої маси у корів та надій за першу лактацію були сформовані три групи: з умовно високими, середніми і низькими надоями. В групу перших віднесли первісток, надій яких був вищий 4178кг і більше, других – з 3360 до 4178кг, третіх – менше 3360кг (табл. 3).

Таблиця 3 - Надої і приріст живої маси за першу лактацію

(за Є.С.Горловим, 2004р.)


Оцінка надою по групі

Первісток

Надій молока в % жирності, кг

Приріст живої маси за лактацію, кг

Високий

32 гол.

4598+56

57,9+5,2

Середній

58 гол.

3762+28

68,6+4,2

Низький

30 гол.

2841+63

88,3+5,5

З метою підвищення молочної продуктивності корів розроблений і проведений в досліді спосіб підготовки сухостійних корів чорно-рябої породи до отелення і лактації з урахуванням тривалості використання ними резервів тіла на молокоутворення в період роздою після отелення [2,7,8].

Висновок. Розведення скороспілих тварин дозволяє збільшити виробництво молока, покращити основні економічні показники галузі тваринництва і підняти ефективність селекції молочного скоту по продуктивним якостям.
Література. 1.И.Ф.Горлов, Е.С.Горбатых. Эфыективное использование молочных коров //Ветеринарный консультант. 2004 - № 18 – с. 16-17. 2.С.Ф.Погодаев. Динамизм живой массы //Ефективне тваринництво. – 2005 - №8. С. 26-28. 3. Н.Ф.Лось. Продуктивность коров в зависимости от возраста и продолжительности сервис-периода // Зоотехнія – 2002 - № 7 – С. 2-3. 4. М.Гавриленко. Племінна справа та відтворення стада //Оцінка молочних корів за стійкістю лактації. – 2002 - № 3 – С.17-19. 5. Т.Буюклу. Українські молочні породи і їх вдосконалення // Тваринництво України – 2006 - № 10 – С. 12-13. 6. Кукла Л. Інтенсивне вирощування ремонтних телиць у молочному скотарстві // Тваринництво України – 2002. - № 1 – С. 9-11. 7. Федорович Є., Сівацький І., Федорович В. Молочна продуктивність і якісні показники молока у високопродуктивних корів чорно-рябої худоби //Тваринництво України – 2000 - № 7-8. – С. 12-13. 8. Щербакова Н. Интенсивное выращивание телок – ускоренный метод реализации их генетических возможностей //Молочное и мясное скотоводство. – 2007. - № 8 – С. 10-11. 9. Сударєв Н. Влияние раннего воспроизводства на молочную продуктивность телок. Коваленко В.В. Молочна продуктивність корів в залежності від інтенсивності їх росту //Науково-технічний бюлетень Інституту тваринництва. – Харків, 2001. – Вип.. 80. – С. 71-73.

УДК 636.082.



ЕКСТЕР’ЕРНО - КОНСТИТУЦІЙНІ ОЗНАКИ ТА ПРОДУКТИВНІСТЬ ЧЕРВОНОЇ СТЕПОВОЇ ПОРОДИ
Гончарова А.А., студентка 3 курсу технологічного факультету

Іванов Л.М., науковий керівник, кандидат с-г наук, доцент

Харківська державна зооветеринарна академія
Актуальність проблеми: Відбір за екстер'єром, безсумнівно, є найстарішим методом племінної роботи, бо зв'язок між зовнішніми формами будови тіла і продуктивністю тварин людина помітила дуже давно. Найбільшого розвитку вчення про екстер'єр, як про визначальну функцію продуктивності, досягло в XIX столітті.

Вчені Буюклу Г., Йовенко М., [1] при відборі тварин на перше місце ставили продуктивність тварини, її походження та здатність передавати свої цінні якості потомству, а екстер'єру вони відводили останнє місце. Проте це ні скільки не зменшує значення екстер'єру при відборі тварин.

Найтісніше зовнішні форми будови тіла зв'язані з продуктивністю в коней, що знайшло своє відображення в інструкції з бонітування. Провадячи відбір на збільшення довжини тулуба у свиней, селекціонер може одержати більш м'ясних тварин з тонким шпиком, тоді як відбір укорочених тварин призведе до створення свиней сального типу. Екстер'єр також тісно зв'язаний з продуктивністю і м'ясної худоби.

Професор Рудик І.А., [2] проводячи відбір за екстер'єром,стверджує, що не можна забувати: по-перше, про те, що екстер'єрні ознаки не є простою механічною сумішшю, а відповідно доповнюють, посилюють або ослаблюють одна одну; по-друге, недоліки екстер'єру для тварин одного типу будуть перевагами для іншого, наприклад, перевищення висоти в крупі висоти в холці у верхових і коней-ваговиків; по-третє, констатуючи про зв'язки екстер'єру з продуктивністю, треба враховувати конкретні умови життя, в яких формується та чи інша група тварин. Так, за даними Вайлісова Е. [3] високопродуктивні молочного типу корови племзаводу «Караваєво» виявились зовсім непридатними для використання в умовах гірських пасовищ Киргизії, де потрібні тварини з міцними кінцівками та добре розвинутими грудьми.



Мета досліджень: Дослідити зв’язок екстер’єрно-конституційних ознак з продуктивністю худоби.

Результати дослідження: При оцінці екстер’єра і конституції було встановлено, що тварини мають основні задатки передані їм від своїх предків. В залежності від індивідуального розвитку ці спадкові задатки здатні різноманітним способом реалізуватись, утворюючи окремі типи конституції.

Вчений Земляков П.І., Барніков С.А., [4] вважають, що червона степова порода пристосована до умов степової зони. Так, у найсприятливіші роки (кінець 80-х років) молочна продуктивність по цій худобі досягала 3000 кг молока від корови за рік, а в окремих господарствах — 5000—5600 кг молока. У 2001 р. надій на одну корову в держплемзаводі "Червоний шахтар" був 5592 кг молока жирністю 3,6%. На Лисичанському племрепродукторі Луганського облплемоб'єднання надої сягали 5595 кг молока від корови.

М'ясна продуктивність червоної степової худоби невелика. Так, у більшості дослідів по відгодівлі молодняку до 18-місячного віку жива маса бичків дорівнювала 400—450 кг, при забійному виході 50—53%, тоді як у м'ясних порід жива маса в цьому віці була 530—580 кг при забійному виході 55-57%. Шкіра тонка, міцна; її маса — близько 6% від живої маси тварини.

Тваринами з рекордною для червоної степової породи молочною продуктивністю є: Бистра 7243, по сьомій лактації отримано за 305 днів 11383 кг молока із жирністю 3,94%, Модніца 1087 — за п'яту лактацію протягом 293 днів відповідно 10221 — 3,93.

Алича 467 — ХІ - 305-10029-3,71; Тірада 9951 – У―305-9970―3,92.

Найбільш характерною зовнішньою ознакою червоної степової худоби є червона масть різних відтінків. У бугаїв, як правило, вона темніша, ніж у корів. Зустрічаються тварини з білими плямами переважно на вим'ї, грудях і голові.

Худоба червоної степової породи відзначається високими акліматизаційними властивостями.

Професор Кругляк А.П. [5] в племінній роботі основну увагу приділяв покращанню форми вим'я і пристосованості його до машинного доїння, збільшенню жиру в молоці, усуненню вад екстер'єру та поліпшенню м'ясних якостей застосуванням чистопородного розведення і схрещування із спорідненими породами: ангельнською, червоною датською, червоною естонською, бурою латвійською.



Висновки: Екстер’ерно-конституційні ознаки та показники продуктивності корів червоної степової породи свідчать про те, що тварини найбільш пристосовані для степової зони України і відповідають умовам промислової технології.
Література: 1. Буюклу Г., Йовенко М. і інші. Українська червона степова порода: її вдосконалення // Тваринництво України – 2006р. - №10 – С. 13-14. 2. Рудык И.А. Перспективное развитие коров красной степной породы и совершенствование ее екстерьера. Разведение и генетика – Киев, 2006 - С. 219-220. 3. Вайлесов Е. Зависимость продуктивного долголетия от интенсивности выращивания молодняка красной степной породы коров // Молочное и мясное скотоводство – 2007. - № 4. - С. 17-18. 4. Земляков П.И., Барников С.А., Сучасний стан та перспективи розвитку червоної степової породи в Україні. // Скотоводство Украины - 2006 - №3 - С. 15-18. 5. Кругляк А.П., Красно-пестрый скот и методы его улучшения // Зоотехния – 2007. - №7.- С. 4 - 8.
УДК 636.233.23.034

ЗАВИСИМОСТЬ МОЛОЧНОЙ ПРОДУКТИВНОСТИ ОТ ПРОИЗВОДСТВЕННЫХ ТИПОВ КОРОВ КРАСНО - ПЕСТРОЙ ПОРОДЫ
Донец И.А., студентки 2 курса факультета ветеринарной медицины

Иванов Л.Н., научный руководитель, кандидат с.-х. наук, доцент

Харьковская государственная зооветеринарная академия
Актуальность проблемы. На современном этапе развития животноводства большое значение приобретает разведение пород, обеспечивающих рентабельное производство качественной продукции, пользующейся спросом у населения. В связи с этим несомненную актуальность представляют исследования по разработке новых форм интенсификации селекционного процесса, поскольку рост продуктивности животных, рациональное использование племенных ресурсов, повышение экономической эффективности производства продуктов животноводства во многом зависят от того, насколько быстро будут улучшаться племенные и продуктивные качества разводимых пород скота.

Широкое распространение получил молочный скот красно-пестрой породы, выведенной на основе простого воспроизводительного скрещивания симментальской и голштинской пород. Поскольку в скрещивании участвовали две породы разного направления продуктивности, в популяции красно-пестрого молочного скота наблюдается значительное разнообразие коров по производственным типам. Поэтому возникла необходимость определить наиболее продуктивный и хорошо адаптированный к природно-экономическим условиям разведения конституционально-производственный тип коров.

Увеличение срока хозяйственного использования коров – важное направление в селекции красно-пестрой породы скота в регионе. Поскольку по бонитировочным данным последних лет их продуктивное долголетие не превышает трех лактаций. А от этого признака зависит пожизненное количество молочной продукции и телят, повышение генетического потенциала популяции, скорость смены поколений и, в конечном счете, рентабельность молочного скотоводства. Поэтому особой значимостью отличаются исследования по выявлению факторов, способствующих увеличению продуктивного долголетия животных.

Материалы и методы исследований. Изучить научные и практические методы совершенствования красно-пестрой породы на основе производственной типичности, дать комплексную оценку животных по продуктивно-биологическим особенностям, выявить факторы, влияющие на продуктивное долголетие коров.

Результаты исследования. Красно-пестрая порода создана на основе скрещивания симментальской и голштинской пород, отличающихся по направлению продуктивности. Поэтому в процессе выведения породы происходила постепенная модификация производственного типа животных. Так, по материалам исследования, у чистопородных симментальских коров основное количество (90,1% – первая лактация, 87,5% – третья лактация) животных относилось к молочно-мясному и мясо-молочному производственным типам. У помесей, 1/2-кровных по красно-пестрой голштинской породе (КПГ), значительно сократилось численность коров молочно-мясного типа (на 60,6% по первой лактации и на 63,7 % – по третьей), к третьей лактации значительно увеличился удельный вес коров молочного типа (на 62,8%) и сократился – низко-молочного (на 44,4%).

Коровы разных производственных типов достоверно (Р>0,999) отличались по коэффициенту молочности. Так, у мясо-молочного скота данный показатель по первой лактации составлял 553, третьей – 491, молочно-мясного – 663-715 и 520-735, низко-молочного – 833-847 и 686-850, молочного – 950-1026 и 978-983 соответственно. Помесные коровы к высокомолочному и обильно-молочному типам были отнесены только к третьей лактации, и коэффициент молочности у них соответственно составлял 1103 и 1172.

В процессе выведения породы существенные изменения претерпевала производственная типичность коров в направлении от мясо-молочного к молочному типу.

Коровы разных производственных типов отличались по уровню молочной продуктивности и живой массе. Так, коровы обильно-молочного типа, превосходили по удою животных высокомолочного типа по первой лактации на 777 кг (12,2%), по третьей – на 528 кг (7,4%), коров молочного типа – на 1827 кг (28,6%) и 1578 кг (22,1%), низко-молочного типа – на 2304 кг (36,0%) и 2598 кг (36,3%) соответственно.

Разница по количеству молочного жира между производственными типами также была высоко достоверной (Р>0,99…0,999) и составляла между обильно-молочным и другими типами: по первой лактации – 29,2-90,7 кг (11,5-35,7%), по третьей – 19,4-98,7 кг (6,9-35,2%).

Коровы обильно-молочного типа превосходили сверстниц и по живой массе. Разница по этому показателю с животными молочного и низко-молочного типа составляла по первой лактации 70,0 кг (12,5%) и 95 кг (17,0%), по третьей 60 кг (9,8%) и 110 кг (18,0%) соответственно (Р>0,99), а с коровами высокомолочного типа была не достоверна.

При сравнении величины коэффициента молочности разных производственных типов установлено, что самые высокие показатели отмечались у коров обильно-молочного типа. Так, по результатам первой лактации, они превосходили по этому показателю сверстниц высокомолочного типа на 9,7%, молочного – на 18,3 и низко-молочного – на 22,9%.

Лучшей воспроизводительной способностью характеризуются коровы низко-молочного производственного типа, о чем свидетельствуют более короткий сервис-период. Коровы обильно-молочного типа уступали по данным показателям всем группам, что, по-видимому, обусловлено превалированием молочной доминанты над половой.





Поделитесь с Вашими друзьями:
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   18




База данных защищена авторским правом ©vossta.ru 2022
обратиться к администрации

    Главная страница