Конярство



страница16/18
Дата09.08.2019
Размер3.52 Mb.
#128083
ТипРішення
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   18

Выводы. 1. Вводное скрещивание (прилитие крови) имеет своей целью не коренное изменение (преобразование) животных улучшаемой породы, а лишь их частичное улучшение при сохранении основных ценных качеств. 2. Скрещивание маток орловской рысистой и украинской верховой пород с жеребцами различных пород, отличающихся наивысшей оценкой экстерьера и интерьера, выгодно улучшает потомство, придавая ему новые качества.
Литература. 1.Буденный С. М. Книга о лошади. - М.,1952. - 607 с. 2. Гуревич Д. Я. Справочник по конному спорту и коневодству. - М.: Центрополиграф, 2000. - 325 с. 3. Красников М. Проблемы воспроизводства в коневодстве // Коневодство и конный спорт. – 2006. – №3. – с 5-7. 4. Новешников В. Коневодство в новых условиях хозяйствования // Коневодство и конный спорт. – 1990. – №6. – c.4-5. 5. Кудерменов А. Продуктивное коневодство // Коневодство и конный спорт. – 2000. – №1. – c.12-13. 6. Дмитриев Н.Г. Разведение сельско-хозяйственных животных с основами частной зоотехнии и промышленного животноводства – Л.: Агропромиздат, 1989. – 511 c.

ПТАХІВНИЦТВО
УДК 636.52/.58:631.22:628.8

МИКРОКЛИМАТ ПОМЕЩЕНИЙ ДЛЯ ПТИЦЫ
Лозовая А.А., студентка II курса технологического факультета

Кравцов М.Н., научный руководитель, доцент

Харьковская государственная зооветеринарная академия
Актуальность проблемы. Под микроклиматом птицеводческого помещения понимают климат какого-либо замкнутого пространства (птичника), представляющий совокупность физических, химических и биологических факторов, оказывающих определенное воздействие на организм птицы.

К основным из этих факторов относят температуру, влажность, скорость движения и химический состав воздуха, концентрацию пыли и микроорганизмов, освещенность и др. Сочетание этих факторов может быть различным и оказывать на организм птицы положительное или отрицательное влияние.

Перегрев или переохлаждение организма птицы нарушает нормальный обмен веществ и отрицательно сказывается на проявлении всех жизненных процессов, что в свою очередь ведет к значительному снижению продуктивности.

Задачи исследования. Температура воздуха в помещении должна обеспечивать равновесие между теплообразованием и теплоотдачей, т.е. находиться в зоне термической нейтральности или в диапазоне, в пределах которого обмен веществ в организме сохраняется на постоянном уровне. Этот диапазон имеет определенные значения температур для каждого вида и возраста птицы.

Движение воздуха при температуре более низкой, чем температура тела птицы, может вызывать переохлаждение организма. При таких условиях высокая скорость движения воздуха в зоне нахождения птицы является отрицательным фактором, увеличивающим теплоотдачу. Движение воздуха,

усиливая испарение и теплоотдачу, воздействует на водный тепловой обмен организма. Температура, влажность и скорость движения воздуха в помещениях для содержания птицы являются определяющими факторами микроклимата, непосредственно влияющими на продуктивность; поэтому комплекс применяемого для этих целей оборудования должен обеспечивать данные параметры строго в соответствии с зооветеринарными требованиями

Материал и методы исследования. В систему вентиляции включены вытяжные вентиляторы типа ВО-7,1 производительностью 10 000 м3/ч. Приток воздуха осуществляется через приточные шахты (на крыше), оборудованные клапанами-рассекателями (клапанами), степень открытия которых регулируется блоком управления в ручном режиме и автоматическом режиме от датчика разрежения или от компьютера (МС 36 СТ-А и др.).
Таблица - Определенные значения температур каждого вида и возраста птицы


Птица

Расчетная температура в холодный период, “C

Оптимальная

относительная



влажность

Скорость движения воздуха в птичниках, м/с

Напольное содержание

Холодный период года

Теплый период года

в помещении

под брудерами

min

оптимальная

max

min

оптимальная

max

Куры, индейки, утки, гуси, цесарки




16-18

-

60-70

0,2

0,3

0,6

0,3

0,6

1,0




16

-

60-70

0,2

0,3

0,6

0,3

0,6

1,0




14

-

70-80

0,2

0,5

0,8

0,3

0,8

1,2




14

-

70-80

0,2

0,5

0,8

0,3

0,8

1,2




16

-

65-70

0,2

0,3

0,6

0,3

0,6

1,0

Ремонтный молодняк кур в возрасте, недель:

1-4

28-24

35-24

60-70

0,1

0,2

0,5

0,2

0,4

0,6

5-11

18-16

-

60-70

0,1

0,2

0,5

0,2

0,4

0,6

12-22(26)

16

-

60-70

0,1

0,2

0,5

0,2

0,4

0,6

Цыплята бройлеры в возрасте, недель:

1

28-26

35-30

65-70

0,1

0,2

0,5

0,2

0,4

0,6

2-3

22

29-26

65-70

0,1

0,2

0,5

0,2

0,4

0,6

4-6

20

-

65-70

0,1

0,2

0,5

0,2

0,4

0,6

7-9

18

-

60-70

0,1

0,2

0,5

0,2

0,4

0,6

Молодняк уток в возрасте, недель:

1

26-22

35-26

65-75

0,1

0,2

0,5

0,2

0,4

0,6

2-4

20

25-22

65-75

0,1

0,2

0,5

0,2

0,4

0,6

5-8

16

-

65-75

0,1

0,2

0,5

0,2

0,4

0,6

9-26(28)

14

-

65-75

0,1

0,2

0,5

0,2

0,4

0,6
При необходимости увеличения воздухообмена (жаркий климат или по желанию заказчика) установим тоннельную вентиляцию с применением торцевых вентиляторов типа ВО-12 производительностью 40 000 м3/ч.


Система вентиляции обеспечивает:

- минимальное количество «мертвых зон» - теплых и холодных;

- сбалансированную работу вентиляции и нагревателей;

- отсутствие вертикальных сквозняков;

- условия для поддержания комфортных условий выращивания;

- сохранность поголовья за счёт снижения вторичных инфекций.

Для обогрева птичника устанавливаются теплогенераторы (типа ВГ-007 или ТГГ-80) и разгонные вентиляторы ОВР-4,0. Система обеспечивает минимальный перепад температуры по всему объему помещения.

Локальный обогрев выполняется брудерами типа БП-1 или альтернативными. В комплект можно включить подбрудерное оборудование (для цыплят первого возраста).

Большинство птицефабрик и птицеводческих хозяйств технически оснащены, и хотя значительная часть оборудования по выращиванию и переработке птицы изношена, после проведения незначительных ремонтов и модернизации она еще несколько лет может работать. Отдельные птицефабрики даже в сложнейших условиях нашли финансовые возможности по техническому перевооружению на современном уровне своих производств и выпуску конкурентоспособной птицеводческой продукции. Прошли производственную апробацию и широко внедряются на птицефабриках мясного направления комплексные технологии первичной переработки бройлеров производительностью 3000 гол./ч. Все оборудование и комплектующие агрегаты имеют высокую степень унификации и изготавливаются отечественными заводами. Комплексная технологическая линия включает 42 новые и модернизированные машины, что позволяет повысить производительность труда рабочих не менее чем вдвое.



Результаты исследования. В современном промышленном птицеводстве (как отечественном, так и зарубежном) используются клеточные и напольные способы содержания и выращивания птицы. Отличия между ними заключаются в том, что в одних хозяйствах для содержания и выращивания кур и цыплят-бройлеров применяют клеточные батареи, а в других птицу содержат непосредственно на полу, на который предварительно насыпан слой подстилки (измельченная солома, древесные опилки, костра, торф и др. влагопоглощающие материалы). Принятый способ выращивания птицы (клеточный или напольный) предопределяет выбор соответствующих средств механизации и оборудования: систем вентиляции, кормления и поения, удаления и выгрузки помета, механизмов яйцесбора. Все эти существенные различия в конечном итоге влияют на капиталовложения при строительстве или реконструкции помещений для содержания птицы. Так, например, комплект клеточных батарей для выращивания бройлеров и молодняка кур-несушек (КБУ-ФЗ) на 54720 голов стоит 2800 тыс. руб., а комплект оборудования для напольного содержания 28080 бройлеров — 466,18 тыс. руб. Казалось бы, выгодно закупить оборудование для напольного содержания птицы, так как приобретение двух комплектов обойдется птицефабрике в 932,36 тыс. руб., что позволит содержать 56160 бройлеров. Но для этого необходимо построить дополнительный птичник со всеми коммуникациями, а капиталовложения на строительство птичника (18 х 84 м) составят не менее 50 млн руб.

Напольное содержание птицы используется на многих птицефабриках и племенных заводах, которые выращивают племенную птицу, родительские формы первого и второго порядка с целью селекционирования и получения новых линий и пород домашней птицы с высокими хозяйственно-полезными признаками. Такие страны, как Австрия, Дания, Нидерланды и Канада, используют напольное содержание птицы из соображений обеспечения гуманного отношения к ней. Однако исследования ряда институтов России, США, Англии, Германии и Франции показали, что при содержании птицы в клеточных батареях и надежном обеспечении комфортных условий получают высокие привесы бройлеров (до 50 г/сут.) и максимальную яйценоскость (до 300 яиц в год на одну несушку).



Выводы. Современное промышленное птицеводство характеризуется большой концентрацией поголовья птицы на птицефабриках, углубленной внутри- и межхозяйственной специализацией производственных подразделений, четкой ритмичностью и поточностью технологического процесса с большой номенклатурой технического оборудования и средств механизации. Дальнейшее совершенствование технологии производства яиц и мяса птицы всех видов предусматривает максимальное использование действующих мощностей за счет их расширения и модернизации.
УДК 636.5

ВПЛИВ РОЗДІЛЬНОЇ ГОДІВЛІ КУРЕЙ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ ПТИЦІ
ПодкопайА.С., студентка І курсу факультету ветеринарної медицини

Гончарова І.І, науковий керівник, кандидат с.-г. наук, асистент

Харківська державна зооветеринарна академія
Актуальність проблеми. Продуктивність курей залежить від породи, кросу, способу утримання, розміру груп, щільності посадки, мікроклімату приміщень, способу вирощування ремонтного молодня­ку та від організації годівлі [1].

Порівняно з іншими сільськогосподарськими тваринами травна система у птахів має свої особливості. Птахи краще використовують обмінну енергію і перетравний протеїн корму, але засвоєння по­живних речовин при ферментативному і мікробному травленні у них нижче порівняно з іншими видами тварин [2, 3].

Існує також різна потреба в поживних речовинах у курок-несучок та півнів. Курочки повільніше ростуть, але краще використовують енергію і протеїн корму, оскільки у них маса щитовидної залози відносно живої маси більша ніж у півників. А йодовмістні гормони, які виробляються щитовидною залозою, тироксин і трийодтиронін регулюють обмін речовин, що відповідно впливає на процеси росту і розвитку.

Відомо що птахам потрібно нормована годівля, яка забезпечує організм енергією, пластичними та біологічно активні речовинами. У курей м'ясних порід і кросів, порівняно з яєчними, більш інтенсивний обмін речовин, нижча активність ліполітичних ферментів, нижча несучість. М'ясні кури здатні до переїдання, що як і незбалансований раціон, спричинює жирову інфільтрацію печінки та знижує продуктивність [2, 4]. Кури м'ясних порід і кросів мають нижчий коефіцієнт засвоєння кальцію та фосфору. У зв'язку з цим м'ясним курям потрібно згодовувати комбікорми, збалансовані за енергетичною і протеїновою поживністю, з метою стимулювання використання поживних речовин на утворення яєць, а не на збільшення живої маси та жировідкладення. Потреба у протеїні в курочок ни­жча. Тому вважається економічно доцільним з 3—4 тижня для курочок і півників використовувати комбікорми різної поживності. Наприклад, якщо в період росту ремонтного молодняку для півників рекомендується 23% протеїну, то для курочок достатньо 21%. Відповідно для курочок існує менша потреба в амінокислотах та енергії [5].

Існує кілька способів забезпечення роздільної годівлі для курей. Одним із таких методів є створення для півнів окремого місця годівлі, так званих "ресторанів". Другим способом є встановлення на годів­ницях чи над годівницями для несучок дерев'яних або металевих прутиків на відстані 4,5—5 см, що дає можливість просунути голови, щоб дістати корм, тільки курочкам, а півники цього зробити не можуть.

Але ці методи мають свої недолі­ки, при використанні так званих "ре­сторанів" недоліком є те, що кожно­го разу при годівлі півні з усього пташника збігаються в одне місце, а потім важко їх знову рівномірно розподілити по всьому пташнику. При використанні обмежувальних прути­ків на годівницях часто у курок та півнів травмуються голови, що призводить до зниження продуктивності. Крім цього, молоді півні або півні з обрізаними гребінцями легко про­совують голови у годівниці курочок і "крадуть" корм [7].

Отже, дослідження нових методів забезпечення роздільної годівлі курей племінного стада є актуальним. У зв'язку з цим метою наших досліджень було вивчити вплив використання носових обмежувальних перегородок на продуктивність курей батьківського стада м'ясного кросу"Росс-308".

Матеріали і методи дослідження. Матеріалом для досліджень були вибрані дані філіалу Інституту птахівництва — СГЦ "Оріана" на курях кросу "Росс-308". Для досліджень у 21-тижневому віці методом випадкової вибірки було відібрано 2 групи птахів, по 660 голів. Птахів дослідних груп утримували в однакових умовах, для годівлі самців і самиць використовували раціони з різною поживністю.

У першій контрольній групі з метою забезпечення роздільної годівлі для курей несучок використовували годівниці “Big Pan Plus”, для півнів – “Mylti Pan Plus” фірми “Big Datchman”.

У дослідній групі для роздільної годівлі використовували аналогічні годівниці, але півням у ніздрі встав­ляли спеціальні перегородки, що не дозволяють їм споживати корм з годівниць, призначених для курок, і вони споживають корм тіль­ки з власних годівниць.

У процесі досліджень враховували збереженість, живу масу і однорідність стада півнів та заплідненість яєць, одержаних від курей які утримувались разом із півнями піддослідних груп.



Результати досліджень. У період продуктивного використання потреба курок у протеїні становить 14,7...15,5% в 100г комбікорму при вмісті 3,4% кальцію, а для півнів — відповідно 12% І 0,87%. У період статевої активності у півнів існує більша потреба в амінокислотах і вітамінах, а в кальції — нижча.

Згідно з даними досліджень вчених Інституту птахівництва УААН [6], роздільна годівля курей племінного стада забезпечує зниження на 3,4% вартості кормів і підвищення на 2,2 4% заплідненості яєць.

Дослідженнями встановлено, що протягом продуктивного використання півнів їх жива маса з віком збільшу­валася, але в контрольній та дослідій групах — по різному. Так, у дослідній групі жива маса пів­нів була вищою порівняно зі станда­ртом на 0,05...2,29%, а в контроль­ній — на 1,5...10,11%, залежно від тижня вирощування. За період продуктивного використання півнів плідників встановлено, що збереженість півнів у дослідній групі була вищою на 2,48% порівняно з контрольною. Од­норідність стада теж була вищою на 4,6—5,1% і вона змінювалась залежно від тижня використання.

За результатами інкубації встановлено, що кількість незапліднених яєць у дослідній групі курей у віці з 28 по 35 тиждень була меншою, порівняно з даними згідно з рекомендаціями щодо використання і продуктивності курей кросу "Росс-308", у середньому на 0,66%, тоді як у контрольній групі він був вищим на 5,38%. Починаючи з 36-тижневого віку курей, у контрольній і дослідній групах було одержано більше незапліднених яєць, але у дослідній цей показник перевершував стандарт на 0,12%, а у контрольній — на 6,98%.



Висновки. 1. У результаті проведених досліджень встановлено, що використання ніздрьових перегородок сприяє кращій збереженості півнів (на 2,48%), однорідності стада (на 4,6...5,1%) та вищій заплідненості яєць.

2. За використання ніздрьових перегородок можна регулювати живу масу півнів відповідно до необхідних норм.


Література. 1. Довідник птахівника / М.І. Сахацький, І.І. Івко, І.А. Іонов та ін. за ред. М.І. Сахацького. — Харків, 2001. — 160 с. 2. Мымрин И.А. Технология производства мяса бролеров.-М.:Колос, 1980.-228 с.
УДК 636.52/58.08

ЕФЕКТИВНІСТЬ РОБОТИ З КУРМИ КРОСУ ЛОМАН БРАУН-КЛАСІК
Синельник Ю.О., студентка 2 курсу факультету ветеринарної медицини

Іванов Л.М., науковий керівник, кандидат с.-г. наук, доцент

Харківська державна зооветеринарна академія
Актуальність проблеми Птахівництво – одна з провідних галузей тваринництва, яка дуже актуальна в наш час, у нашій країні. Птахівництво є незамінною галуззю, яка повинна набувати розвитку, бо населення нашої країни та світу в цілому не зможе існувати без м`яса, яєць, що виробляє птахівництво. Виробництво яєць та м`яса в більшості країн щорічно підвищується і це наслідок цілеспрямованого розвитку галузі.

Завдання дослідження. Вивчити ефективність роботи з курми кросу Ломан Браун на прикладі ПТХ філіалу «Світанок» агрофірми «Шахтар»,дочірнього підприємства шахти ім.Засядько в Донецькій області та ЗАТ Полтавська птахофабрика, щоб впроваджувати її в інших господарствах держави для збільшення виробництва продукції птахівництва.

Результати дослідження. Кури кросу Ломан Браун-класік німецької фірми «Ломан Тірцухт» мають високу продуктивність, швидко пристосовуються до зміни клімату. Яйця курей цього кросу з коричневою шкаралупою. Ефективності в роботі з курми яйценосних порід можна досягти тільки при застосовуванні сучасних технологій утримання курей, які базуються на використанні високопродуктивних ліній, кросів, сухому типі годівлі птиці, механізації та автоматизації технологічних процесів.

Інтенсивна система утримання курей дає можливість організувати рівномірне виробництво яєць на протязі року, бо вся організація праці зводиться до того, щоб підвищити ефективність виробництва.

ЗАТ Полтавська птахофабрика займається утриманням курей-несучок на протязі 12 місяців. Несучість за цей час досягає 240-270 яєць, а витрати кормів на 10 яєць-1,6-1,8 кг. На виробництво 1000 яєць затрати праці не перевищують 3-х чол/год. Птахофабрика повністю автоматизована обладнанням фірми «Big Dutchman»,яке підвищує ефективність роботи на підприємстві. При птахофабриці працює комбікормовий завод, який забезпечує її дешевим кормом, тому господарство можна вважати рентабельним [1, 2].

Для вирощування і утримання курей використовують пташники з багатоповерховим клітковим обладнанням, застосовують новітні технології опаленням,16-ти годинний світловий день, система освітлення автоматична все це забезпечує оптимальний мікроклімат та високу продуктивність курей незалежно від пори року.

На філіалі «Світанок» кури утримуються протягом одного року, за цей проміжок часу несучість досягає 280-300 яєць за рік на одну курку. Маса яйця коливається від 48 до 70г.




Поделитесь с Вашими друзьями:
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   18




База данных защищена авторским правом ©vossta.ru 2022
обратиться к администрации

    Главная страница