Конярство


Пудак Л. В., студентка 4 курсу технологічного факультету



страница4/18
Дата09.08.2019
Размер3.52 Mb.
#128083
ТипРішення
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18

Пудак Л. В., студентка 4 курсу технологічного факультету

Коваленко Б.П., професор ХДЗВА науковий керівник


Харківська державна зооветеринарна академія
Актуальність теми. В минулому положення породи змінювалось. Наздоганяючи екстер’єрну довершеністю та виставковими перемогами були забуті рабочі аспекти у розведенні. Як наслідок – зявились злобні, неврівноважені, трусливі та некеровані собаки. Деякий час на відхилення їхнього характеру дивились скрізь пальці. Саме в цей час серед людей закріпилась думка про добермана, як про «чокнуту» собаку. З тих пір пройшло багато часу. Зусиллями дійсних цінителів робочий доберман відродився [ 8 ].

Результати досліджень. Доберман, виведений геніальним німецьким селекціонером Фрідрихом Луісом Доберманом, був задуманий як універсальна та, насамперед, охоронна собака, але подальша робота над породою виявила його унікальні пошукові якості. Особливості екстер’єру і темпераменту виявилися більш сприятливі для розшуку злочинців по запаховому сліду. Доберман повинен володіти кріпким-сухим типом конституції. Тип конституції завжди є причиною, а тип вищою нервової діяльності (ВНД) – наслідком того, що будуючи свого добермана, ми свідомо йдемо від наслідка до причини, задавшись бажаним типом (ВНД) і приймаючи для його досягнення необхідний тип конституції. Ця собака признає тільки єдину перевагу – перевагу інтелекту та духу. Тому доберман потребує індивідуального, вийняткового підходу [7].

Дресирування – діяльність людини що до формування форм поведінки, необхідних для керування собакою. Практичні основи дресирування складає техніка дресирування, тобто є способи та заходи впливу на тварину з метою відтворення і закріплення тієї чи іншої реакції. Методика дресирування визначає вибір потреби та мотивації, прийняття їх формування, вид та режим підкріплення, тривалість та періодичність занять, етапність відпрацювання навички, організацію тренувального процесу і таке інше. До практичної роботи з доберманом – дресируванням потрібно розпочинати після ознайомлення з психофізіологічними основами поведінки собаки і техніки відпрацювання навиків. Основа успіху – якісне підготування самих дресирувальників [9–13].

Потрібно вірно аналізувати поведінку собаки в цілому та конкретно у процесі відпрацювання кожного навика окремо з урахуванням виявлених індивідуальних особливостей добермана. Насамперед, загального типу поведінки, переважної реакції індивідуальних особливостей виявлення умовних рефлексів на різні подразники, типічні ознаки зовнішнього прояву емоцій у собаки та інші особливостей набутих та розумових форм поведінки. Все це дає спостережливому дресирувальнику можливість передбачити реакції тварини на різний вплив самого дресирувальника, а також різноманітність подразників оточуючої середи у процесі навчання.

Дослідженнями встановлено, що без участі емоцій придбання нових навиків зовсім не здійснюється. Дресирувати собак до їжі рекомендовано для того, щоб емоції голоду одержали найбільшу виразність у тварини. Поведінка – зовнішня реєстрація активності тварини, визначена спадковим та індивідуальним досвідом. Поведінка підкорюється мотивам та емоціям. Якщо собака веде себе визначеним образом у визначений час, у визначеному випадку, то тільки тому, що саме в цю мить у неї є до цього мотивація [4–6]. Мотивація – це стан нервової системи, який лежить в основі цілеспрямованих актів поведінки. Важливість для дресировки використання потреб та мотивацій полягає в їхніх біологічно значимих властивостях. А саме в тому, що різні мотивації:

1. Збільшують рухливу активність тварини у відповідь на різні подразники.


2. Підвищують активність вегетативної нервової системи та збільшують обмін речовин, що робить більш ефективним рухливі реакції.

3. Призводить до росту чуттєвості аналізаторів, що виражається у посиленні орієнтировочної реакції.

4. Посилює пошукову активність тварини. Собака починає шукати можливість задовольнити існуючу потребу.

5. Сприяють появі вираженого емоційного стану.

6. Викликають активацію пам’яті, що забезпечує реалізацію пошукової цілеспрямованої поведінки.

У загальному вигляді, біологічне значення мотивацій полягає у тому, що вони готують організм до певного, цілеспрямованого виду діяльності та підтримують необхідний час цю діяльність до досягнення викликаної її потреби.

Емоції – психічний стан, відображаючий важливість впливаючих на організм об’єктів та випадків по відношенню до існуючих потреб. У психологічній галузі, ми бачимо три ланки ланцюга тваринної діяльності: відчуття, пробуджена їми емоція та викликана дія. З фізіологічній точці зору, емоціональна реакція – це активний стан емоційних структур мозку, який тварина, змінюючи свою поведінку, прагне ліквідувати. П.В. Сімонов запропонував формулу появи емоцій:

Е = ( П ( Ін – Іс )…)

де: Е – емоція, її ступінь, якість та знак;

П – сила та якість актуальної потреби;

Ін – інформація про засоби, які необхідні для задоволення потреби;

Іс – інформація про засоби, якими володіє суб’єкт;

(Ін - Іс) – оцінка імовірності задоволення потреби [9–14].

Як свідчать досліди, низький та високий рівень емоційного напруження негативно впливає на навчання і збереження навика. Найбільш сприятливий середній його рівень, який забезпечує помірну активацію мозку [3].

Звичайно метою дресирування є відпрацювання різних навиків. Навик – дія, сформована на підставі рефлекторного акту шляхом повтору, який характеризується високим відтворюванням та освоєнням, а також незначним контролем цій сторони вищих нервових центрів. Прийнято розрізнять навики перцептивні, забезпечують впізнавання об’єкту, інтелектуальні, автоматизуючи пристосування способу, або прийняття рішення завдань та рухливі. У процесі дресирування обов’язково формуються практично усі види навиків. Навик формується в процесі життя системою вправ у визначених умовах .

В наслідок взаємодії інформації про потребу, обстановку і даних пам’яті формується готовність організму до визначеної дії, яка запускається відповідними сигналами, стимулами та наказами [1,9–13].

Висновки. Психофізиологічні основи дресировки породи доберман потрібно досконально вивчати для подальшого успіху в роботі над цією породою. Щоб впливати на поведінку добермана, потрібно вірно оцінювати вчинки по відношенню до собак і добре розбиратися в особливостях її поведінки. Саме для цього необхідно знати теоретичні основи дресирування.

Доберман завжди був та буде робочою породою і тому, створюючи гарних собак, завдання кожного селекціонера – пам’ятати про те, що свій престиж порода отримала завдяки своїм робочим якостям. Деякі розведенці приділяють увагу екстер’єру, інші – робочим якостям, але ж в ідеалі потрібно прямувати до золотої середини. В Україні зараз є чимало доберманів здатних відстоювати честь породи, як робочої [6,15].
Література. 1. Зубко В.Н. Служебная собака. – М.: ДОСААФ, 1972. – 350 с. 2. Современная энциклопедия собаководства. – Д.: ПКФ “БАО”, 2000. – 480 с. 3. Гурман Е.Г. Допинги в собаководстве. – О.: Все живое, 1995. 277 с. 4. Вивиан Тебу. Школа собак, Космос. 5. Барбара Шенинг. Поведение собак, Космос. 6. Карен Приор. Позитивное подкрепление – мягкое воспитание, Космос. 7. Юрий Гергель. Доберман – собака розыскная // Питомцы. – 2003. - № 6. – С. 6 – 9. 8. Наталья Бабкевич. Доберман – эта собака может все // Питомцы. – 2006. - №9. -15 с. 9. Служебное собаководство. – М.: ДОСААФ, 1991. – С. 254 – 259. 10. Клуб служебного собаководсва. М.: ДОСААФ, 1979. - С. 79 – 84; 90 – 101. 11. Правила применения пищевых раздражителей. ZOO – бизнес. – 2006. - № 4. 12. Арасланов Ф.С., Олексеев А.А., Шигорин В.И. Дресировка служебних собак. –”Кайнар, 1987. 13. Погорелов В. Н., Шалабот В.И., Гурдин В.В., Касимов В.М., Костицина Н.В. Введение в служебную кинологию. / Учебный пособник. - Пермь, типография ПВИ МВД Росії, 1998. 14. Джон Фишер. О чем думает ваша собака. 15. Бабкевич Н. Доберманы не только красивые, но и рабочие // Питомцы. – 2006. - № 6. - С. 18 – 22.

УДК: 636.7



АНАЛІЗ ТЕХНОЛОГІЇ УТРИМАННЯ ТА ГОДІВЛІ СОБАК В УМОВАХ КІНОЛОГІЧНОГО ЦЕНТРУ ПРИ ГУМВС УКРАЇНИ В ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ
Сироватський А.В., студент 5 курсу технологічного факультету

Коваленко Б.П., професор ХДЗВА, науковий керівник

Харківська державна зооветеринарна академія
Актуальність досліджень. Утримання та годівля - дуже важливі фактори для подальшого життя та розвитку собаки. Саме від них залежить той рівень, на який зможе піднятися тварина у сфері свого використання: чи буде вона фізично сильною та витривалою для захисту якихось об’єктів чи осіб, чи затримання злочинців тощо.

В кінці-кінців, від правильного утримання і годівлі залежить загальне самопочуття тварини та здоров’я собаки в цілому.



Мета досліджень. Провести аналіз технології утримання та годівлі собак в кінологічному центрі при ГУМВС України в Харківській області.

Результати досліджень. Розплідник знаходиться на супіщаних і піщаних ґрунтах, які найбільш сприятливі для цього. Вони гарно пропускають повітря і воду, швидко висихають після дощу. Кінологічний центр розміщається на достатній відстані від житлових приміщень. Поблизу нього немає конюшень, ферм, гноєсховищ, сміттєвих та помийних ям, а також промислових підприємств, забруднюючих повітря. Розплідник розміщений фасадом на північ, на нього падає достатньо сонячного світла.

Приміщення для собак побудоване з дерева, цей матеріал сухий, теплостійкий і повітропроникний, що і потрібно для оптимального утримання. Окремі приміщення спеціального призначення (ветеринарний лазарет, ізолятор) побудовані з обпеченої пустотілої цегли.

Бокові стіни вигулів - дерев'яні, передня стіна і двері з міцної металевої сітки для того, щоб собака не змогла перегризти її.

Підлога в кабінах і вольєрах зроблена з товстих, щільно підігнаних дошок, з невеликим нахилом в бік фасаду.

Місце, де розміщується розплідник сухе, трохи підвищене. Навколо для захисту від вітру, пилу і сонця знаходяться зелені насадження. Дерева, які гарно захищають від сонця, в літню спеку дають прохолоду.

Приміщення, призначене для утримання собак, захищене від несприятливих умов (холоду, сонцепіку) зручне для відпочинку. Приміщення відповідає усім гігієнічним вимогам, не порушує нормального життєвого процесу собаки і не знижує її стійкості до різноманітних захворювань.

Уся територія, на якій знаходяться приміщення для собак в розпліднику, огороджена бетонним забором і на неї не допускаються сторонні люди, а також тварини, особливо собаки і кішки з метою застереження занесення заразних захворювань. Суворо слідкують за тим, щоб на території розплідника не було гризунів.

За кожною собакою в кінологічному центрі закріплене постійне місце (кабіна, будка, вольєр), причому перевід з нього в інше місце може бути допущений тільки в окремих випадках і після ретельної дезінфекції того міста, куди переводять собаку.

Годівля є найважливішим фактором функціональної, морфологічної мінливості. Характер годівлі на сам перед впливає на травну систему і здоров'я. Годівля визначає швидкість росту і розвитку собак.

Неправильна годівля підростаючого молодняка негативно відображається на тільки на масі, але і погіршує тілобудову тварини. Від годівлі залежать і відтворювальні здібності собак.

Неповноцінна годівля самців і самок негативно впливає на кількість і якість статевих клітин, на ембріональний розвиток і якість приплоду. Веде до зниження здібності до запліднення і часто є причиною народження цуценят слабких не життєздатних.

Хвороби органів травлення (стоматит, гастрит, диспепсія та інші), обміну речовин, авітамінози, остеодистрофія найчастіше виникають із-за неправильної годівлі.

Велику роль в збалансованій годівлі собак грає племінна справа, в піддержанні і удосконаленні існуючих і в створенні нових порід і типів собак.

В кінологічному центрі застосовують тижневий розклад продуктів. Собак годують два рази в день, вранці та ввечері. Іноді, коли посилене робоче навантаження годують три рази на день.

Годують собак з алюмінієвих трьохлітрових годівниць. На одну годівницю заливається 2,5 літри супу. Перед годуванням суп повинен мати кімнатну температуру (18-22°С). Годувати собаку холодним чи гарячим не можна. Годують собак не пізніше, ніж через 30 хвилин після роботи.

Напувають собак чистою водою з алюмінієвих мисок. Вони знаходяться біля будок завжди.

Утримання самок в першу половину щінності мало чим відрізняється від звичайного. Самок більше вигулюють на свіжому повітрі, для них під час щінності необхідно достатньо рухів для укріплення мускулатури і підвищення обміну речовин. В перший період щінності собак піддають дресурі і використовуються для роботи, але слідкують, щоб це не стомлювало, не послаблювало її.

Поживні речовини, які спожила самка в період щінності ідуть не тільки на підтримання її організму , а і на ріст та розвиток ембріонів. З моменту в'язки годування самки повинно бути багатим і поживним, норми годування потрібно збільшити головним чином за рахунок збільшення в їжі кількості білків, мінеральних солей та вітамінів.

Найбільш повно засвоєні білки зберігаються в молоці та м'ясі, тому ці продукти потрібно доповнювати в раціон самки. Мінеральними кормами, необхідними для розвитку плода, являються в першу чергу фосфорнокислі солі і кальцій, які містіться в кістках і кістковому борошні.

В другій половині щінності самку звільняють від роботи, зайвої фізичної напруги, різких рухів, в той же час самці не дають можливості залежуватись та жиріти. Необхідно робити з нею продовжні прогулянки, можливість більше знаходитись на свіжому повітрі.

Самку годують три рази на день, рівними порціями, свіжими та повноцінними кормами, ретельно слідкують за станом травлення. В цей період однаково шкідливі переїдання і недоїдання. Солоне або гниле м'ясо, зіпсовані крупи, гіркий жир - неякісні продукти непридатні для годування, так як можуть викликати розсмоктування плода, викидень або привести до народження мертвих цуценят. В зимовий період самці роблять товсту підстилку з соломи або сіна.

Для утримання цуценят в кінологічному центрі, є невеликі вольєри. Ґрунт в вольєрі м'який (піщаний), тому зверху підсипані галька і щебінь і утрамбовані. Частина вольєрів, на протязі дня освітлена, а частина в тіні.

В вольєрах є розбірні дерев'яні будки. В холодну пору року на вхідний отвір вішають занавіску з брезенту, а в будку кладуть підстилку з соломи. На ланцюгу цуценят не утримують.

Для правильного росту і розвитку цуценяти важливе регулярно давати змогу бігати, стрибати, плавати а своїми однолітками, посилене фізичне тренування - один з найважливіших елементів правильного вирощування і утримання цуценят різних порід.

В віці 1-2 місяців цуценя повинно багато спати, а ігри і прогулянки повинні бути не тільки регулярними а й посильними.

В кормі для цуценяти повинні бути в достатній кількості усі необхідні речовини, особливо білки, вітаміни, мінеральні солі.

Варений корм, який дають цуценятам, повинен бути не дуже рідким і не густим. Його дають ледь теплим (35° С).

Висновки. 1. Приміщення для утримання відповідають усім гігієнічним вимогам, не порушуючи нормального життєвого процесу собаки і не знижують її стійкості до різних захворювань. 2. Годівля собак організована правильно, нормована з урахуванням якостей поживних речовин в кормі. 3. Умови і режим утримання цуценят та щінних самок відповідають нормам, особливостям породи. 4. Службові собаки використовуються за призначенням.
Література. 1. Баранов А.Е. Вязка, щенение, уход за сукой и подсосными щенками. - М.: ДОСААФ, 1981. - 171 с. 2. Зубко В.Н. Все о собаке. - М.: Эра, 1992. - 70 с. 3. Зубко В.Н. Содержание служебных собак и уход за ними. - П.: Барс, 1992.-162 с. 4. . Зубко В.Н. Содержание и воспитание щенка. - П.: Барс, 1990. - 98 с. 5. Крушинский Л.В. Служебная собака. - М: Сельхозгиз, 1958. -140 с. 6. Неунылова А.А. Содержание и кормление сук и подсосных щенков. - М.: ДОСААФ, 1979 - 137 с.

УДК 636.7.



ДО ПИТАННЯ ГОДІВЛІ СЛУЖБОВИХ СОБАК РІЗНИХ СТАТЕВО-ВІКОВИХ ГРУП
Сучалкіна Л.М., студентка 4 курсу технологічного факультету

Коваленко Б.П., професор ХДЗВА, науковий керівник

Харківська державна зооветеринарна академія
Актуальність проблеми. Німецька вівчарка – одна з самих популярних і любимих порід собак в нашій державі. Це дуже красивий, гармонічно складений і динамічний собака. Природна витривалість і здатність адаптуватися до любих умов роблять її придатною для утримання і в квартирі, і в заміському будинку, і в розпліднику. У даної породи прекрасний характер, високі розумові здібності, висока дисциплінованість. Представники породи чудово вловлюють настрій господаря, легко сприймають їх звички і вимоги [1,2].

Дана порода широко використовується людиною у повсякденному житті. З успіхом використовується у Збройних силах України, в прикордонних військах як караульні, захисні, пошукові і сторожові собаки; в органах УМВС – як патрульні і конвойні [3].

У той же час, у вітчизняній популярній, а особливо, в науковій літературі практично відсутні дані про закономірності росту і розвитку собак вказаної породи, мало вивчена вікова динаміка вагових і лінійних розмірів організму собаки, не повністю розкриті відтворні функції самців і самок, ще менше вивчено біологічні, особливо інтер’єрні, особливості тощо [4,5].

Не в достатній мірі знайшло відображення теоретичних основ годівлі собак, особливо при використанні консервованих (сухих) кормів [6-9].



Завдання дослідження - провести детальний аналіз технології годівлі собак породи німецька вівчарка в умовах кінологічного центру.

Об’єкт та матеріали досліджень. Собаки породи німецька вівчарка кінологічного центру; документи племінного обліку в собаківництві (племінні свідоцтва, родоводи тощо); інструкції та рекомендації щодо годівлі службових собак різних статево-вікових груп; власні дослідження та спостереження.

Результати дослідження. Дорослих собак в період спокою (поза розмноженням і роботою) годують по раціонах, відповідних фізіологічних нормах потреби тварин в енергії, білці, жирі, вуглеводах, мінеральних речовинах і вітамінах з урахуванням зразкової структури раціонів. Зразкова структура типових раціонів у відсотках від добової потреби в енергії наступна:

  • м’ясо II категорії - до 70% (в середньому 35%);

  • крупа (різна) - до 60% (в середньому 40%);

  • хліб - до 30% (в середньому 15%);

  • картопля - до 20% (в середньому 7%);

  • овочі - до 10% (в середньому 3%).

У раціонах частина м’яса можна замінювати м’ясними субпродуктами до 30% (в середньому 15%), молоком і молочними продуктами до 15% (в середньому 5%), рибою до 5% (в середньому 2%). Хліб можна замінювати крупою, і навпаки.

У перші два тижні життя єдиним кормом новонароджених цуценят є молоко матері. В цей час цуценята смокчуть матір не менше 12 разів на добу, в другу — 8 разів, до четвертого тижня - 6 разів, перед відбиранням - 4-5 разів. При звичному посліді (3-6 цуценят) і при хорошій молочності суки підгодівлю цуценят починають з 2-тижневого віку, при великій кількості цуценят 8-12, або у випадку, якщо у суки мало молока, підгодівлю цуценят починають з тижневого віку.

З моменту відлучення цуценят від матері необхідно їх годувати строго по нормах, враховуючи в першу чергу потребу в енергії (табл. 1).

Таблиця 1 - Потреба цуценят в енергії, на 1 кг маси тіла



Вік

КДж

1 тиждень

817

2 тижні

922

3-4 тижні

1026

1-1,5 міс.

1110

2,5-3,5 міс.

833

3,5-5 міс.

587

5-7,5 міс.

544

7,5-13 міс.

419

Гарною годівлею цуценят можна поліпшити будову тіла собак в дорослому стані. Цуценя необхідно забезпечити достатньою кількістю поживних речовин в певний період росту. Для них потрібен різноманітний корм, щоб собаки згодом не були привчені тільки до певної їжі.

Зразкові норми згодовування кормів цуценятам приведені в табл. 2.

Цуценят годують тільки доброякісними кормами. Годують потроху, але часто, спостерігаючи при цьому, щоб не було здуття живота. Для кожної годівлі корм слід готувати свіжим. Не можна готувати їжу відразу на декілька раз. Корм згодовують у вигляді густого супу, рідкої каші і молока з хлібом. До 2-місячного віку цуценят годують 6 разів, від 2 до 4 місяців — 5 разів, від 4 до 5 місяців — 4 рази, від 5 до 6 місяців - 4~3 разу на добу через рівні проміжки часу.

Племінних псів в період спокою годують по нормах і режимі, властивих дорослим собакам, При підготовці псів до парування і в період статевого використовування кількість енергії в раціоні збільшується приблизно в 1,5 рази в порівнянні з потребою в стані спокою. Декілька збільшується в раціоні і кількість білка і жиру.

Типовий раціон годівлі племінного пса з масою тіла в 30 кг в період спокою: м'ясо 2 категорії – 470 г, крупа - 250 г, картопля - 120 г, овочі - 200 г, сіль куховарська - 10 г в добу. У даному раціоні міститься: енергії -

Таблиця 2 - Зразкові норми згодовування кормових продуктів цуценятам, на 1 голову на добу, г



Кормові продукти

Вік, місяців

До 1

1 - 3

3 - 6

Старше 6

М’ясо

30-50

60-150

160-250

350

Молоко

50-150

200-400

200-300

100

Творог

10-20

30-50

60-100

200

Крупа

30-50

60-100

120-150

200

Хліб

20-30

30-50

70-100

150

Картопля

20-30

40-50

60-120

150

Овочі

20-30

40-70

30-100

100

Жир тваринний

1-3

3-4

4-6

10

М’ясокістна мука

-

10-20

25-40

50

Кісткова мука

2-4

5-10

10-13

15

Риб’ячий жир

0,5

1-

3-5

8

Дріжджі

0,5-1,0

1-2

2-4

6

Яйця, шт..

1 через день

-

-

-

Сіль куховарська

0,5

3-5

5-8

10

6982 кДж, білка - 131 г, жиру - 40 г, легкозасвоюваних вуглеводів - 209 г, клітковина - 4,4 г, кальцію - 2150 міліграм, фосфору - 1610 міліграм і т.д.

Таблиця 3 - Зразкова структура раціонів племінних псів,



в % від добової потреби в енергії

Кормові продукти

Період спокою

Періоди підготовки до парування і розмноження

М'ясо

40

50

Молоко

-

5

Крупа, хліб

50

35

Картопля

6

6

Овочі

4

4

В порівнянні з фізіологічними нормами потреби племінного пса в енергії і поживних речовинах у вищенаведеному раціоні бракує 68 кДж енергії, 4 г білки, 70 г цукор + крохмалю, 7705 міліграм кальцію, 1610 міліграм фосфору, відсутні вітаміни А і D, бракує 53 міліграм вітаміну Е і інших вітамінів і мінеральних речовин.

Сук в стані спокою годують по тих середніх нормах і режимах, які характерні для дорослих собак.

Потреба в енергії у сук в першу половину щінності збільшується приблизно, в 1,2-1,5 рази, в другу - в 1,5-2 рази в порівнянні з потребою в період спокою. Збільшується потреба в білці, мінеральних речовинах і вітамінах, що враховується при складанні раціонів. Добова потреба в поживних речовинах у щінних сук приведена в табл. 4.

Таблиця 4 - Добова потреба в поживних речовинах щінних сук



Маса тіла, кг

Енергія, кДж

Білок

Жир

Вуглеводи

Клітковина

30

9150

162

39

279

24

40

11330

216

52

372

32

50

13345

270

65

465

40

60

14820

324

78

558

48

70

16380

378

91

651

56

У першу половину щінності сук потреба в білці складає 5,4 г, жирі - 1,3 г, вуглеводах - 10,1 г, зокрема клітковині - 0,8 г на 1 кг маси тіла. У другу половину щінності потреба декілька вищі і складає: у білці - 6,7 г, жирі - 1,4 г, вуглеводах - 11,2 г, зокрема клітковині - 0,8 г на 1 кг маси тіла.

Потреба лактуючих сук підвищується в енергії в 2,5-3,5 рази, білці - на 50-70%, жирі - на 15-20%, легкозасвоюваних вуглеводах - на 15-25% в порівнянні з собаками в період спокою. Потреба в мінеральних речовинах і вітамінах збільшується в 1,5-2 рази.

Утворення молока у сук вимагає стільки ж додаткової енергії в раціоні, скільки її виділяється з молоком. Оскільки в перші два тижні лактації у сук виділяється молока менше, ніж в третій-п'ятий тижні, то і потреба в енергії в першому випадку збільшується приблизно в 2 рази, а в другому - в 3 рази в порівнянні з потребою дорослих собак в період спокою. Добова потреба лактуючих сук приведена в табл. 5.

Таблиця 5 - Добова потреба в поживних речовинах лактуючих сук



Маса тіла, кг

Енергія, кДж

Білок

Жир

Вуглеводи

Клітковина

30

17595

202,5

45

320,8

24

40

21790

270

59,8

427,8

32

50

25660

337,5

74,8

534,9

40

60

28500

405

90

642

48

70

31500

462

104

748

56

Потреба лактуючих сук на 1 кг маси тіла в перші два тижні лактації складає: у білці - 6,7 г, жирі - 1,5 г, легкозасвоюваних вуглеводах - 10,7 г, клітковині - 0,8 г; у третю-п'яту тижні лактації ця потреба вище і складає: у білці - 7,6 г, жирі - 1,6 г, легкозасвоюваних вуглеводах - 11,6 г і клітковині - 0,8 р.

Висновки. 1. Дорослих собак годують по раціонах, відповідних фізіологічних нормах потреби тварин в енергії, білці, жирі, вуглеводах, мінеральних речовинах і вітамінах з урахуванням зразкової структури раціонів. 2. Корм цуценятам згодовують у вигляді густого супу, рідкої каші і молока з хлібом. До 2-місячного віку цуценят годують 6 разів, від 2 до 4 місяців - 5 разів, від 4 до 5 місяців - 4 рази, від 5 до 6 місяців - 4~3 разу на добу через рівні проміжки часу. З 6-місячного віку цуценят поступово переводять на раціон дорослих собак. 3. Для підвищення поживної цінності корму племінного пса в добовий раціон додають одне куряче яйце, цукор, кісткову муку (30 г), ретинол 2 краплі, вітамін D в маслі (1 краплю через день) і токоферолацетат 200 міліграм. 4. Потреба в енергії у сук в першу половину щінності збільшується в 1,2-1,5 рази, в другу - в 1,5-2 рази, а лактуючих сук підвищується в енергії в 2,5-3,5 рази, білці - на 50-70%, жирі - на 15-20%, легкозасвоюваних вуглеводах - на 15-25% в порівнянні з собаками в період спокою.
Література

  1. Савина В.В., Дроздова И.А. Восточноевропейская овчарка. –М.: «Компания Дельта М», 2002. –96 с., ил.

  2. Псалмов М.Г. Происхождение, классификация и назначение собак // Служебное собаководство / А.П. Мазовер, В.Н. Зубко, Л.С. Шерешевская и др. –Петрозаводск: «Барс», 1992. –С.3-15.

  3. Савина В.В., Дроздова И.А. Современные линии и семейства восточноевропейских овчарок // Восточноевропейская овчарка. –М.: «Компания Дельта М», 2002. –С.25-35.

  4. Лиманська О.Ю., Коваленко Б.П. особливості дресирування собак у молодому віці // Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва: Збірник науково-реферативних праць студентів. –Випуск 5. –Х.: РВВ ХДЗВА, 2007. –С.83-85.

  5. Наконєчна А.С., Коваленко Б.П. Оцінка поведінки собак службових порід як елемент їх дресирування // Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва: Збірник науково-реферативних праць студентів. –Випуск 3. –Х.: РВВ ХДЗВА, 2006. –С.83-85.

  6. Кошель К.Є. Вплив різних типів годівлі на службових собак в умовах розплідника „Крим-Орлан” м. Сімферополь // Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва: Збірник науково-реферативних праць студентів. –Випуск 2. –Х.: РВВ ХДЗВА, 2006. –С.124.

  7. Завгородня О.М. Удосконалення технології годівлі цуценят до місячного віку // Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва: Збірник науково-реферативних праць студентів. –Випуск 4. –Х.: РВВ ХДЗВА, 2007. –С. 111-112.

  8. Кузнецов В.А., Коваленко Б.П. Условия содержания и кормления служебных собак – важный фактор состояния их здоров’я // Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва: Збірник науково-реферативних праць студентів. –Випуск 5. –Х.: РВВ ХДЗВА, 2007. –С.80-82.

  9. Наконечная А.С., Коваленко Б.П. Роль пробиотиков в жизни домашних животних // Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва: Збірник науково-реферативних праць студентів. –Випуск 5. –Х.: РВВ ХДЗВА, 2007. –С.90-92.

УДК 636.7.08

ПЛЕМЕННАЯ СОБАКА (ОПТИМАЛЬНОЕ КОРМЛЕНИЕ)
Цуканова Л.Н., студентка 5 курса технологического факультета

Коваленко Б.П., профессор ХГЗВА, научный руководитель

Харьковская государственная зооветеринарная академия
Актуальность темы. Понятие кормления очень обширно, но большинство любителей собак обращают на него недостаточно внимания, считая достаточными свои знания о потребностях собак и не осознавая громадной роли именно правильного кормления в достижении конечной цели - вырастить качественную во всех отношениях и здоровую собаку. Известно, что собака - хищник, а значит, ее лучше кормить мясом. Еще ей нужны жиры и углеводы, а белков - чем больше, тем лучше, а также необходимы кальций и фосфор. На этом у многих владельцев знания о потребностях собак в питательных веществах исчерпываются.

Однако, поскольку речь идет о выращивании племенной собаки, этих знаний явно недостаточно. Щенок, которого Вы купили, учитывая его происхождение, породные качества родителей и его самого, все же не лишен пусть мелких, но недостатков (идеальных собак не бывает), многие из которых под силу исправить правильным выращиванием, - в первую очередь, оптимальным кормлением. Генетические задатки щенка - лишь 50% успеха, а остальное - влияние внешних факторов, которые помогают развиваться этим задаткам, либо тормозят их развитие. Ведущая роль в реализации генотипа принадлежит правильному кормлению.



Методы исследований. Во-первых, необходимо решить, какого типа кормления Вы будете придерживаться. Традиционным считается кормление натуральными продуктами - мясом, молочно-кислыми продуктами, овощами и фруктами, кашами. Готовые корма - относительно новый способ кормления собак. Однако он завоевал много сторонников. Многие кинологи применяют также комбинированный тип кормления, сочетая натуральные продукты с готовыми кормами. Подробно остановлюсь на каждом типе кормления.

Результаты исследований. Сухие корма условно принято разделять на 3 класса: суперпремиум, премиум и гастроном-класс. Для кормления щенка высокой племенной ценности приемлемо применение исключительно кормов суперпремиум и премиум-классов, и ни в коем случае не гастроном-класса.

Для щенков 2-6 месяцев допустимо применение кормов, предназначенных исключительно для щенков. Ряд марок предлагает в ассортименте кормов для щенков продукты для мелких, средних и крупных пород.

При термической обработке сырья для кормов происходит разрушение физиологически активных веществ (ферментов, гормоноподобных веществ, ингибиторов), что понижает усваиваемость компонентов корма, увеличивает нагрузку на пищеварительный тракт

Усваиваемость белка зависит от многих условий, основные из которых его источник, температура обработки и ингибиторы. Чем больше соединительной ткани содержит сырье, тем больше понижается его усваиваемость. Хуже всего собаки усваивают белок из необработанных растительных компонентов, однако, выделенный путем специальной обработки изолят соевого белка и кукурузный белок усваиваются значительно лучше, чем исходный продукт.

При любых нарушениях здоровья у щенка необходимо немедленно исключить этот вид корма, если нарушения возникли после начала его применения и исключены другие причины.

Учитывая и регулируя объем, калорийность рациона и содержание в нем физиологически активных веществ при выращивании щенка можно заметно повлиять на его развитие, в частности на выраженность типа конституции. Разумеется, щенка нежного типа конституции невозможно превратить в крепкую или грубую собаку, но крепкого со следами рыхлости щенка можно вырастить в собаку с крепким типом конституции или развить рыхлость, в зависимости от породы.

Однозначно недопустимо кормление щенка не только одним видом корма (пусть даже мясом), но для племенного животного и двумя-тремя видами продуктов (мясо, каша, молоко). Чем разнообразнее будет состав кормов в рационе, - тем лучше, так как каждый из них имеет свою ценность и действие.

Выводы. Следует помнить, что частота кормления также зависит от возраста, породы и активности щенка, то есть режим кормления устанавливается индивидуально. Щенкам с ярко выраженной пищевой реакцией (обжорам) необходима строгая дозировка корма во избежание перекорма.. Именно в возрасте 2-6 месяцев у щенков наивысшие потребности в питательных веществах, достигающие своего пика к 3-4 месяцам у пород с быстрым развитием, к 5-6 месяцам у пород с умеренным развитием и сохраняющиеся к 9-10 месяцам у пород с долгим периодом развития.
Література. 1. Богданова И. Б. Кормление собак. - М.: Эксмо, 2004, 200 с. 2. Богданова И.Б. Кормление кошек – М.: Эксмо, 2004. 180с. 3. Баранов А. Для любимой собаки. – М.: Мир книги, 1991.-234с. 4. Хазимухаметова И.Ф., Казанцева А.В. Условия содержания и кормления служебных собак -важный фактор состояния и здоровья. 5. Дубров. З. Стандарт пород собак // Библиотека российского собаководства.- М.: ЗАО Центрполита, 2000.-604с. 6. Прайор К. Не рычите на собаку! – М.: Селен, 1995.-322с. 7. Отечественные породы служебных собак / Н.Г. Андреанова, В.М. Дубровская, Т.М. Иванова др.; Сост. ВА Калинин. – Спб. МП (Издатель), 1992.-288с. 8. Служебное собаководство / А.П. Мазовер, М.В. Зубко, Л.С. Шерешевская и др.- Петрозаводск, Барс, 1992.-313с. Крушинский Л.В., Меркурьева Е.К., Израйлевич И.Е. и др. Служебная собака. – М.: Сельхозгиз, 1993.

УДК 636.7.



АНАЛИЗ ТЕХНОЛОГИИ ОТРАБОТКИ ЭЛЕМЕНТОВ СПЕЦИАЛЬНОГО КУРСА ДРЕССИРОВКИ СОБАК ПОРОДЫ НЕМЕЦКАЯ ОВЧАРКА
Шорников Г. Г., студент 4 курса технологического факультета

Коваленко Б.П., профессор ХГЗВА, научный руководитель

Харьковская государственная зооветеринарная академия
Актуальность исследований. У породы «немецкая овчарка» множество достоинств и талантов, которые оказываются полезными при выполнении встающих перед ними различных задач. Никогда не нужно забывать, что собаки из одного помета могут попасть в самые разнообразные условия. Например, могут стать собаками – поводырями, спасателями, сторожевыми собаками, а также милицейскими. Таким образом, очень важно потратить необходимое время на дрессировку щенка. Первый год жизни самый важный для собаки. В это время она приучается к своему месту в мире людей. Она узнает команды, которым должна научиться, а человек должен построить дрессировку таким образом, что бы послушание воспитывалось в основном через любовь и привязанность, через добрые отношения между человеком и собакой.

Методика исследований. Курс начальной дрессировки длится тринадцать недель. За этот период собаку обучают основным навыкам работы у ноги хозяина, на поводке и без него, возвращению по команде каких либо предметов, проворству, за тем следовой работе, на мягких и твердых поверхностях, отыскиванию людей или имущества в открытых или закрытых помещениях. Обучение криминальной работе производятся на последних этапах программы дрессировки. Успех хорошей милицейской собаки базируется на работе в команде. Дрессировщик и собака полностью полагаются друг на друга. Жизненно важно выбрать подходящих дрессировщиков. Именно от них во многом зависит хорошая деятельность милицейской собаки. Только в команде дрессировщик и собака могут стать эффективным звеном в условиях криминальной среды. Найденные на месте преступления хотя бы не большие улики могут помочь собаке и кинологу достигнуть успеха.

Следовая работа – это способность собаки следовать точно по такому пути, по которому перед этим прошел какой-либо человек. При совершении этой процедуры собака раздвигает растительность, чтобы почувствовать запах следа. Следовая работа является весьма полезным навыком для милицейской собаки, которой приходится идти по следу подозреваемого или искать потерявшегося человека. Существует много методик обучения следовой работе, я расскажу о некоторых методов обучения.



Результаты исследований. Первый метод заключается в том, что помощник держит собаку и дает ей посмотреть, как дрессировщик уходит от нее по прямой линии, потом зовет собаку и показывает из дали ее любимую игрушку. После этого игрушку кладут на землю. Собаку отпускают с поводка и дают ей возможность обнаружить след и потом найти предмет. Если собака найдет предмет, ее надо похвалить, погладить, после чего упражнение повторяется. После нескольких повторений этого упражнения собаку знакомят со шлейкой и шнуром. Во время первых уроков собаке давали возможность наблюдать за тем, как дрессировщик прокладывает след. Потом собака уже не видит, как это делается, и она тратит больше времени на поиск предмета. Для упражнения применяются различные предметы, причем собака получает похвалу при нахождении каждого из них. Этот метод считается наиболее распространенным, так как с его помощью воспитывается быстрая ищейка.

При втором методе дрессировке используют лакомство. Небольшой кусочек корма помещается у стартового клинышка, а за тем, на постоянных интервалах вдоль следа. Щенка подводят к исходной части следа и подбадривая, показывают, что при следовании за запахом можно не один раз получить в награду лакомство. Предметы начинают использовать на более поздних этапах дрессировки, когда собака приобретает некоторый опыт движения по следу.

Третий метод. Площадку размером 2Х2 метра нужно утоптать и разложить там много маленьких кусочков корма, затем принести щенка и пустить его на площадку. Сначала можно не увидеть никаких результатов, но, в конце концов, щенок начнет обнюхивать площадку. Отныне поиск лакомства будет осоциироваться у щенка с запахом примятой травы или земли, так как вне участка щенок уже не может обнаружить никакого корма. Поиски оказываются успешными только в том случае, когда он не выходит за границу участка. Можно щетать, что первые результаты уже получены, и щенок начинает проявлять волнение, когда приносят в чудесное местечко, полное вкусных запахов. Теперь мы меняем форму участка: длинна, становится четыре метра, а ширина один. Щенка помещают на одном конце участка, он должен двигаться к другому концу «трассы» и по дороге отыскивать корм. После этого мы опять изменяем размеры участка: увеличиваем ширину до двух метров, а длину до двадцати пяти. Когда щенок научится проделывать свой путь вдоль «следа» и успешно отыскивать свою лакомую награду, то можно начинать знакомство его с командами. Позже лакомые кусочки заменяют различными предметами, прикрепляется шнур к ошейнику и обучения приобретает более формальный характер. К этому времени щенок становится молодой собакой уже достаточно опытной в следовой работе. Этот метод является также эффективным, так как собака привыкла вынюхивать все, до последнего миллиметра, и поэтому идет абсолютно точно по следу. Очень существенным моментом является выслеживания с низко опущенным носом. При использовании этого метода щенок учится сам идти по следу.

При проведении експерементальных исследований было доказано, что собака может успешно идти по следу в лесной местности через двадцать четыре часа после события, а на лугах – через восемнадцать часов. Твердые поверхности, такие как дороги и тротуары, снижают время возможного выслеживания приблизительно на пол часа – днем и на час – ночью.



Выводы. Собаки породы «немецкая овчарка» идеально подходит для работы в милиции, они уверенны в себе, очень умны, обладают острым нюхом и отлично приспособлены к различным ситуациям.
Литература. 1. Бауэр М. Всегда рядом - книга о собаках. - М.: Агропромиздат, 1991. - 270 с. 2. Энциклопедия собаковода / сост. Т. Р. Капилюшина. - Новосибирск: Вен - Мер, 1993.-287 с. 3. Бергман Е. Поведение собак / Пер. с финск. / Под ред. Л. А. Тибет. - М.: Мир, 1986.-120с. 4. Воспитание, дрессировка и разведение служебных собак. -Мурманск, 1991. - 358с. 5. Арасланов Ф. С., Алексеев А. А., Шигорин В. И. Дрессировка служебных собак. -Алма-Ата: Кайнар, 1987. 6. Шовен Р. Поведение животных. - М.: Мир, 1972.




Поделитесь с Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18




База данных защищена авторским правом ©vossta.ru 2022
обратиться к администрации

    Главная страница