Програма для загальноосвітніх навчальних закладів



Скачать 151.12 Kb.
страница1/5
Дата23.06.2019
Размер151.12 Kb.
#109423
ТипПрограма
  1   2   3   4   5


Міністерство освіти і науки України

Російська мова
10- 11 класи
Програма

для загальноосвітніх навчальних закладів

з українською мовою навчання

(початок вивчення з 1 класу)


рівень стандарту

2017


Пояснювальна записка

Зміст та структура програми відповідає Державному стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. № 1392, та положенням концепції «Нової української школи» (2016).

Зазначена програма розроблена для курсу російської мови, що вивчається в 10-11 класах загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання і є логічним продовженням програми для основної школи.

Навчання російської мови у старшій школі спрямоване на досягнення кількох ієрархічно підпорядкованих цілей: загальної, галузевої та предметної.



Загальна мета базової освіти полягає в розвитку та соціалізації особистості учнів, формуванні національної самосвідомості, загальної культури, світоглядних орієнтирів, екологічного мислення і поведінки, творчих здібностей, дослідницьких і життєзабезпечувальних навичок, здатності до саморозвитку і самоосвіти в умовах глобальних змін і викликів.

Випускник основної школи – це патріот України, який знає її історію; носій української культури, який поважає культуру інших народів; компетентний мовець, що вільно спілкується державною мовою, володіє також рідною (у разі відмінності) й однією чи кількома іноземними мовами, має бажання і здатність до самоосвіти, виявляє активність і відповідальність у громадському й особистому житті, здатний до підприємливості й ініціативності, має уявлення про світобудову, бережно ставиться до природи, безпечно й доцільно використовує досягнення науки і техніки, дотримується здорового способу життя.



Галузева мета освітньої галузі «Мови і літератури» передбачає розвиток особистості учня, формування мовленнєвої і читацької культури, комунікативної та літературної компетентності, гуманістичного світогляду, національної свідомості, високої моралі, активної громадянської позиції, естетичних смаків і ціннісних орієнтацій.

Предметна мета передбачає формування гармонійно розвиненої мовної особистості, яка доречно і правильно використовує російську мову в різних сферах і ситуаціях спілкування.

У зв'язку з цим навчання предмета розглядається з погляду життєвої необхідності і передбачає вирішення таких завдань:

– засвоїти принципи вибору і використання фонетичних, лексичних, словотворчих, граматичних засобів у різних сферах спілкування;

– закріпити отримані знання про мовні одиниці у функціонально-стилістичному контексті;

– удосконалити набуті вміння в області орфоепії, орфографії, пунктуації, стилістики та культури мови;

– засвоїти основні поняття культури мови, дотримуватися встановлених норм і розвивати мовленнєву майстерність;

– удосконалювати комунікативні вміння і навички, необхідні для слухання, читання, говоріння і письма;

– пізнавати мову як феномен, що є носієм соціального і культурно–історичного досвіду народу.Зазначена мета і завдання визначаються компетентнісним підходом до навчального процесу.



Методичними принципами є:

- практична спрямованість навчання, що передбачає оптимальне співвідношення вправ репродуктивного, умовно-репродуктивного і продуктивного характеру, дозволяє стимулювати комунікативну активність учнів, виробити потребу в знаннях, закласти основи творчого підходу до навчання і сприяти ефективному спілкуванню;

- взаємопов'язане навчання мови і мовлення є необхідною умовою формування ключових і предметних компетентностей у межах наскрізних і предметних освітніх ліній;

- опора на знання української мови дозволяє уникнути невиправданого дублювання теорії, заощаджувати навчальний час на розвиток мовлення, зіставляти мовний матеріал, унаслідок чого школярі більш тонко зможуть сприймати явища і російської, і української мов, удосконалювати культуру мовлення;

- обумовленість мовленнєвої діяльності тематикою навчальних текстів і ситуацій, що забезпечують системне формування ключових і предметних компетентностей у межах наскрізних і предметних ліній.

Компетентнісний підхід передбачає формування ключових і предметних компетентностей.



Ключові (загальноосвітні) компетентності – це сукупність знань і навичок, яких потребує кожен учень як суб'єкт навчально-виховного процесу для самовизначення, загального розвитку і самореалізації.

Роль російської мови у формуванні ключових компетентностей

К

Ключові компетентності

Компоненти

1

Спілкування державною та рідною (у разі відмінності) мовами

Уміння:

- доречно і правильно використовує мовні засоби відповідно з комунікативним завданням і ситуацією спілкування (формальною і неформальною);

- володіє усіма типами та видами мовленнєвої діяльності;

- адекватно сприймає пояснення вчителя, матеріал підручників, довідників, словників та інших джерел (у т. ч. електронних);

- вступає в діалог, пояснює факти, поняття; висловлює думки, почуття; обґрунтовує свої погляди;

- створює усні й письмові мовленнєві твори, доречно використовуючи засоби художньої виразності.



Ставлення:

- повага до державної мови як чинника державотворення;

- усвідомлення ролі державної та рідної мов як засобу спілкування, особистісного розвитку та самовираження;

- ставлення до спілкування як до загальнолюдської цінності.



Навчальні ресурси:

- навчальні тексти, образотворчі засоби, географічні та лінгвістичні карти, статистичні дані, навчальні ситуації, які сприяють діалогу, дискусії, висловлюванням монологічного характеру.



2

Спілкування іноземними мовами

Уміння:

- використовує іншомовні джерела (наукові, навчальні, науково-популярні) для отримання інформації лінгвістичного характеру, самовдосконалення та розвитку;

- розуміє лінгвістичні терміни іноземною мовою, вживає їх у своїх висловлюваннях;

- використовує неологізми, запозичені з іноземної мови, що вивчається, знає сфери їх застосування.



Ставлення:

- інтерес до іноземної мови та інформації лінгвістичного характеру іншими мовами;

- розуміння ролі глобалізації, необхідності вирішення глобальних соціальних та екологічних проблем, у тому числі із застосуванням іноземної мови;

- готовність до міжкультурного діалогу, до пізнання різних культур.



Навчальні ресурси:

- навчальна, науково-популярна і довідкова література іноземними мовами; онлайнові довідкові портали і перекладачі.



3

Математична компетентність

Уміння:

- розвиває абстрактне мислення як засіб розуміння лексико-граматичних явищ;

- установлює причинно-наслідкові зв'язки, розмежовує головну і другорядну інформацію, формулює гіпотези;

- перетворює інформацію з однієї форми в іншу (текст, графік, таблиця, схема);

- використовує математичні методи для обробки та оцінювання отриманої інформації;

- дотримується вказаних алгоритмів і розробляє свої.



Ставлення:

- розуміння ролі точних наук у розвитку суспільства;

- готовність висловлюватися точно, логічно, доречно і послідовно.

Навчальні ресурси:

- тексти-роздуми (формулювання тези, добір аргументів, прикладів, формулювання висновків), висування гіпотези і її аргументація;

- тексти з графіками, таблицями, схемами, статистичними даними тощо.


4

Основні компетентності в природничих науках і технологіях


Уміння:

- знає про роль навколишнього середовища і технічного прогресу в житті людини;

- пояснює явища природи і технологічні процеси, використовуючи знання з фізики, біології, зоології, інформатики;

- здійснює дослідницьку діяльність про стан навколишнього середовища та технічного прогресу; вербально і невербально (за допомогою графіків, таблиць, схем та ін.) представляє результати своїх досліджень;

- критично оцінює результати людської діяльності в природному і технічному середовищі; указує шляхи вирішення проблеми.

Ставлення:

- готовність до збереження навколишнього середовища, оперативного втручання в разі негативних наслідків технічного прогресу.



Навчальні ресурси:

- навчальні проекти, конструкторські завдання, ситуативні вправи з вивчення навколишнього середовища, дбайливого ставлення до природних ресурсів, відвідування національних парків, заповідників, музеїв науки і техніки.



5

Інформаційно-цифрова компетентність

Уміння:

- визначає джерела інформації, представлені в електронному варіанті та на цифрових носіях;

- здійснює пошук та відбір потрібної інформації, критично аналізує її і класифікує;

- трансформує, зберігає та передає інформацію різними каналами зв'язку відповідно з поставленою метою і з дотриманням прийнятої в суспільстві комунікативної етики;

- створює власні моделі досліджуваних об'єктів (процесів) та демонструє їх, використовуючи цифрові технології.

Ставлення:

- розуміння ролі інформації в сучасному суспільстві;

- прагнення до оволодіння різними технологічними прийомами в роботі з інформацією, сучасною цифровою технікою;

- дотримання права інтелектуальної власності, етичних норм комунікації.



Навчальні ресурси:

- інструментальні завдання, що передбачають роботу з інформацією, освітні ресурси і технології.



6

Уміння вчитится впродовж життя

Уміння:

- ставить перед собою цілі і вибудовує шляхи їх досягнення з урахуванням здібностей і вмінь;

- планує, організовує, здійснює, аналізує і коригує власну навчально-пізнавальну діяльність;

- застосовує наявні знання для отримання нових, для їхньої систематизації та узагальнення.



Ставлення:

- готовність до пізнавальної діяльності (поодинці, в парі та групі) і отримання задоволення від її результатів;

- допитливість, спостережливість і схильність до співробітництва;

- оцінка і самооцінка результатів діяльності, відповідальність за результати навчання.



Навчальні ресурси:

- актуальні інструменти навчально-пізнавальної діяльності (навчальні тексти і ситуації, інструкції щодо ефективного самонавчання: відеоуроки, Інтернет-ресурси тощо).



7

Ініціативність і підприємливість

Уміння:

- застосовує отримані знання та набуті вміння в проектній та винахідницької діяльності, представляє її результати;

- використовує доречні комунікативні стратегії і тактики для демонстрації лідерських якостей;

- виявляє мовленнєву майстерність у вираженні своїх ідей та ініціатив;

- має здатність працювати в команді, приймати виважені рішення;

- організовує свою діяльність, запобігає конфліктам та в разі виникнення вирішує їх.



Ставлення:

- адекватна оцінка власних здібностей і можливих ризиків при досягненні поставленої мети;

- готовність працювати в команді, відповідати за себе та інших;

- усвідомлення ролі комунікативних умінь як переконувального фактора;

- ініціативність, працьовитість, відповідальність як запорука ефективності будь-якої продуктивної діяльності;

- прагнення досягти бажаного соціального статусу, зробити посильний внесок в економічне процвітання країни.



Навчальні ресурси:

- навчальні тексти офіційно-ділового стилю (резюме, заява та ін.), презентація портфоліо, зразки реклами, приклади ефективних бізнес-проектів, зустрічі з успішними людьми.



8

Соціальна і громадянська компетентності

Уміння:

- розповідає про державний устрій, роль державних інституцій і громадських організацій;

- перераховує державні символи і цінності;

- діє як активний і відповідальний член суспільства, реалізує свої громадянські права та обов'язки;

- залучає сім'ю, близьких по духу людей, громадськість у вирішення нагальних суспільно-політичних проблем;

- доказово і грамотно висловлюється із суспільно-громадських питань;

- виявляє толерантність, уникає дискримінаційних висловлювань;

- розпізнає комунікативні інтенції (відкриті і приховані) у текстах соціального, комерційного і політичного змісту.



Ставлення:

- усвідомлення себе громадянином України;

- повага до закону, правових, морально-етичних норм, людської гідності;

- усвідомлення права кожної людини на власну думку, толерантне ставлення до іншої точки зору.



Навчальні ресурси:

- інтерактивні завдання; тексти і ситуації – зразки демократичних і толерантних відносин; робота в парах та групах; проектна діяльність.



9

Обізнаність та самовираження у сфері культури

Уміння:

- використовує мовні знання для пізнання духовного і культурного багатства народу;

- перераховує твори видатних представників мистецтва (письменників, художників, композиторів та ін.) і вказує їх роль у духовному розвитку народу;

- створює висловлювання культурологічного змісту, висуває власні ідеї, спираючись на досвід, набутий у спілкуванні з різними видами мистецтва;

- використовує засоби художньої виразності в описі творів мистецтва.

- дотримується культури мовлення та правил успішного спілкування.



Ставлення:

- причетність до національного культурного процесу;

- необхідність звертатися до кращих зразків культурної спадщини для естетичної насолоди і рефлексії;

- готовність до міжкультурної комунікації.



Навчальні ресурси:

- твори мистецтва – спадщина національної і зарубіжної культури; мистецькі проекти.



10

Екологічна грамотність і здоровий спосіб життя.

Уміння:

- використовує набуті знання, вміння та навички для збереження свого здоров'я та здоров'я навколишніх;

- дотримується правил безпеки життєдіяльності в повсякденному житті та в екстремальних ситуаціях;

- визначає причинно-наслідкові зв'язки між технічним прогресом, діяльністю людини і довкіллям;

- розробляє проекти, пише науково-дослідні роботи з охорони навколишнього середовища.

Ставлення:

- цілісне уявлення реального світу, усвідомлення людини як невід'ємної частини природи;

- готовність брати участь у природоохоронних заходах;

- оцінка «плюсів» і «мінусів» науково-технічних досягнень;

- оцінка і самооцінка можливих ризиків для здоров'я;

- дбайливе, відповідальне ставлення до себе, навколишніх і природи.



Навчальні ресурси:

- тексти різних стилів і жанрів екологічної тематики;

- усні та письмові презентації науково-дослідних проектів на тему екології, відвідування національних парків, заповідників.


Ключові компетентності формуються на заняттях при вивченні конкретних мовних і мовленнєвих тем, при виконанні міжпредметних навчальних проектів, роботі з різними джерелами інформації. Значно посприяє позакласна діяльність (гуртки, проблемні групи, виховні години, тематичні тижні, регіональні, всеукраїнські та міжнародні конкурси).

Перелік ключових компетентностей співвідноситься з наскрізними лініями: «Екологічна безпека і безперервний розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров'я і безпека» і «Підприємливість і фінансова грамотність».



Назва лінії

Мета навчання

Екологічна безпека і безперервний розвиток

(НЛ-1)



- формування і розвиток в учнів соціальної активності, відповідальності за екологію, готовності брати участь у збереженні навколишнього середовища і розвитку суспільства, усвідомлення значущості розвитку суспільства для майбутніх поколінь.

Громадянська відповідальність

(НЛ-2)


- формування відповідального громадянина, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства, виховання вільної особистості, яка визнає загальнолюдські і національні цінності і яка керується у своїй поведінці морально-етичними критеріями і почуттям громадянської відповідальності.

Здоров’я і безпека

(НЛ-3)


- формування всебічно розвиненого члена суспільства, здатного усвідомлювати пріоритетність здорового способу життя і допомагати формувати безпечне життєве середовище.

Підприємливість і фінансова грамотність

(НЛ-4)


- формування лідерських якостей, ініціативності, здатності успішно діяти в технологічно мінливому середовищі; розуміння практичного боку фінансових питань (робити заощадження, інвестувати, брати в борг, страхувати, кредитувати і т. ін.).

Наскрізні лінії – спільні для всіх навчальних предметів – є засобом інтеграції змісту освіти. Їхня реалізація полягає в подачі відповідних мовних і мовленнєвих тем і не передбачає їх розширення або поглиблення.

Крім ключових компетентностей, вивчення російської мови спрямоване на розвиток предметних компетентностей, що корелюють з мовленнєвою, мовною, соціокультурною і діяльнісною лініями.



Мовленнєва лінія забезпечує формування і вдосконалення вмінь та навичок з аудіювання, читання, говоріння та письма. Зміст мовленнєвої діяльності чітко диференційовано, а робота, що вимагає теоретичного пояснення в підручниках або коментарів вчителя, виділена напівжирним шрифтом.

Передують видам діяльності загальні відомості про текст. Зазначаються також актуальні для кожного класу жанри, типи і форми мовлення, обсяги текстів; види діяльності розмежовуються на репродуктивну і продуктивну.

Оскільки мова і мова – два боки єдиного процесу, уміння і навички зі слухання, читання, говоріння та письма формуються на кожному уроці. При цьому окремо виділені години на спеціальні уроки з розвитку мовлення. Кількість і розподіл спеціальних годин зроблено з урахуванням специфіки окремих видів робіт і має рекомендаційний характер. Учитель може перерозподіляти зазначені години залежно від рівня навченості школярів.

Оскільки мовленнєва діяльність – це не що інше, як обмін текстами, то навчання сприймається як процес створення і сприйняття текстів. Представлена в програмі універсальна тематика текстів (див. інтегральні таблиці) поглиблюється з класу в клас з урахуванням вікових можливостей і потреб. Адаптовані (лише на початковому етапі навчання) та автентичні тексти різних стилів і жанрів, насамперед твори російських письменників, формують передумови успішної мовленнєвої діяльності: діалогічної і монологічної, з перевагою усних форм як найбільш природних для людини.

Крім того, використання текстів з літератури, історії, географії і т. ін. уможливлює послідовне впровадження наскрізних ліній і встановлення міжпредметних зв'язків.

Мовна лінія спрямована на формування мовної компетенції, теоретичне і практичне засвоєння мовних одиниць. Зміст викладено на основі системно-описового принципу з переважно лінійним розташуванням матеріалу – такий спосіб дозволяє сприймати мову як цілісну систему одиниць. Відхід від лінійності спостерігається лише у п'ятому класі при повторенні і поглиблення вивченого в початковій школі. Передують мовному матеріалу загальні відомості про мову (наприклад, теми «Мова і мовлення», «Розмаїття мов», «Історична змінюваність мови» і т. ін.), завдання яких – розширити загальнолінгвістичну компетенцію школярів.

У програмі передбачено вивчення всіх розділів науки про мову: фонетики, лексикології, морфеміки, словотвору, морфології, синтаксису та тексту. Орфографія, орфоепія і пунктуація розглядаються в межах зазначених розділів. Програма враховує зв'язок мовних систем російської та української мов, на що регулярно вказується у змісті навчання й у вимогах до результатів підготовки учнів. В окремих випадках, коли вивчаються одиниці та явища, схожі в обох мовах, можлива лише актуалізація російської термінології (для цього в програмі використовується ремарка «з опорою на українську мову»), що вивільнить час для роботи над іншими лініями або для вправ функціонального характеру.

Окремі мовні явища пропонується розглядати як комунікативний засіб (для цього в програмі використовується ремарка «практично») й уникати традиційної кваліфікаційно-класифікаційної спрямованості навчання. Такий підхід до теоретичних відомостей зовсім не свідчить про їх спрощене засвоєння. Навпаки, набуті знання з мови стають затребуваними в мовленнєвій практиці, а їх засвоєння – вмотивованим.

Завершують мовну лінію міжпредметні зв'язки у вигляді відомостей з програм з інших навчальних предметів.



Соціокультурна лінія. Головна її мета – представити мову як невід'ємну частину життя народу і його національної культури. Переважно йдеться про знання:

1) лексики, фразеологізмів, прислів'їв і приказок з національно-культурною семантикою;

2) історико-культурного контексту країни;

3) культурно обумовлених сценаріїв поведінки, мовних стереотипів (етикетних формул, стандартних виразів тощо).

Розпізнання лингвокультурної специфіки особливо актуальне в умовах українсько-російського білінгвізму, оскільки запобігає мовній і культурній інтерференції.

Зміст соціокультурної лінії укладено так, щоб він корелював з наскрізними загальноосвітніми лініями (вони позначені російською абревіатурою СЛ і порядковим номером) і, відповідно, передбачав формування ключових компетентностей.

Задає напрям наскрізних і соціокультурних ліній, які співвідносяться між собою, тематика навчальних текстів і ситуацій про:

- людину (сім'я, школа, робота, захоплення, світосприйняття, загальнолюдські та національні цінності, етичні норми, мораль, кращі представники народу, стосунки з іншими людьми, культура поведінки, національні традиції тощо);

- суспільство (історія; особливості матеріальної і духовної культури; етнічна, расова, соціальна та територіальна диференціація; соціальні досягнення і проблеми, засоби комунікації тощо);

- природу (проблеми навколишнього середовища, тваринного і рослинного світу, зображення природи в мистецтві та художній літературі тощо).



Діяльнісна лінія є складним утворенням і включає, з одного боку, загальноосвітні вміння, а з іншого, передбачає оволодіння стратегіями, необхідними для успішної навчальної діяльності. Загальноосвітні вміння включають необхідні розумові операції з виділення прикметних ознак і властивостей предметів, основних і другорядних, установлення причинно-наслідкових зв'язків і т. ін.; організаційні та контролювально-оцінні – дотримання гігієни праці, розподіл часу для виконання завдань, планування, контролювання зробленої роботи і її оцінка і т. д.; мовленнєві – дотримання правил ефективного спілкування (чесності і щирості, ясного викладу, достатньої подачі інформації, дотримання стислості тощо); стратегічні – урахування компетенції співрозмовника: спрощення або ускладнення поставленого завдання, подолання перешкод у спілкуванні тощо). Зміст цієї лінії передбачає не тільки когнітивні дії (планування, виконання, контроль, корекція), але і поведінкові (вербальні і невербальні).

Вимоги до рівня підготовки учнів структуровані за такими напрямами:

1) організація навчальної діяльності;

2) робота з книгою та іншими джерелами інформації;

3) мовленнєва взаємодія.

Практичне завдання полягає в тому, щоб в навчальному процесі і при укладанні підручників органічно представити матеріал усіх ліній – наскрізних і предметних.

Програма є основою для календарно-тематичного та поурочного планування, у якому вчитель, орієнтуючись на зазначену в мовній лінії кількість навчальних годин і годин на спеціальні уроки з розвитку мовлення, упроваджує взаємозв'язане навчання мови і мовлення. Це дає можливість творчо підійти до реалізації програми, ураховувати інтереси та рівень підготовки учнів, конкретні умови викладання (наявність інформаційних ресурсів, рівень володіння російською мовою, знання української мови, інших предметів тощо).

Пояснительная записка

Содержание и структура программы соответствует Государственному стандарту базового и полного общего среднего образования, утвержденного Постановлением Кабинета Министров Украины от 23.11.2011 г. № 1392, и положениям концепции «Новой украинской школы» (2016).

Настоящая программа разработана для курса русского языка, изучающегося в 10–11 классах общеобразовательных учебных заведений с украинским языком обучения и являющегося логическим продолжением программы для основной школы.

Обучение русскому языку в старшей школе направлено на достижение нескольких иерархически выстроенных целей: общей, отраслевой и предметной.



Общая цель базового образования состоит в развитии и социализации личности учащихся, формировании национального самосознания, общей культуры, мировоззренческих ориентиров, экологического мышления и поведения, творческих способностей, исследовательских и жизнеобеспечивающих навыков, способности к саморазвитию и самообразованию в условиях глобальных изменений и вызовов.

Выпускник основной школы – это патриот Украины, знающий ее историю, носитель украинской культуры, уважающий культуры других народов, компетентный говорящий, свободно общающийся на государственном языке, владеющий также родным (в случае отличия) и одним или несколькими иностранными языками, стремящийся к самообразованию и способный к нему; проявляющий активность и ответственность в общественной и личной жизни, способный к предприимчивости и инициативности, имеющий представление о мироздании, бережно относящийся к природе, безопасно и целесообразно использующий достижения науки и техники, ведущий здоровый образ жизни.



Отраслевая цель образовательной области «Языки и литературы» предполагает развитие личности учащегося, формирование речевой и читательской культуры, коммуникативной и литературной компетентности, гуманистического мировоззрения, национального сознания, высокой морали, активной гражданской позиции, эстетических вкусов и ценностных ориентаций.

Предметная цель – формирование гармонически развитой языковой личности, уместно и правильно использующей русский язык в соответствии с коммуникативным намерением в различных сферах общения.

В связи с этим обучение предмету рассматривается с точки зрения жизненной целесообразности и предполагает решение следующих задач:

– освоить принципы выбора и использования фонетических, лексических, словообразовательных и грамматических средств в различных сферах общения;

– закрепить полученные знания о языковых единицах в функционально-стилистическом применении;

– усовершенствовать полученные умения в области орфоэпии, орфографии, пунктуации, стилистики и культуры речи;

– усвоить основные понятия культуры речи, соблюдать установленные нормы и развивать речевое мастерство.

– развивать коммуникативные умения и навыки, необходимые для слушания, чтения, говорения, письма;

– познавать язык как феномен, являющийся носителем социального и культурно–исторического опыта народа.

Указанная цель и задачи определяются компетентностным подходом к учебному процессу.

Методическими принципами являются:

практическая направленность обучения, предполагающая оптимальное соотношение упражнений репродуктивного, условно-репродуктивного и продуктивного характера и позволяющая стимулировать коммуникативную активность учащихся, выработать потребность в знаниях, заложить основы творческого подхода к обучению и способствовать эффективному общению;

взаимосвязанное обучение языку является непременным условием формирования ключевых и предметных компетентностей в пределах сквозных и предметных образовательных линий;

опора на знания украинского языка позволяет избежать неоправданного дублирования теории, экономить учебное время на развитие речи, сопоставлять языковой материал, вследствие чего школьники более тонко могут воспринимать явления и русского, и украинского языков и совершенствовать культуру речи;

обусловленность речевой деятельности заданной тематикой учебных текстов и ситуаций, обеспечивающих системное формирование ключевых и предметных компетентностей в пределах сквозных и предметных линий, обозначенных ниже.

Компетентностный подход предполагает формирование ключевых и предметных компетентностей.



Ключевые (общеобразовательные) компетентности – это способности, в которых нуждается каждый ученик как субъект учебно-воспитательного процесса для самоопределения, общего развития и самореализации.

Роль  русского языка в формировании ключевых компетентностей

К

Ключевые компетентности

Компоненты

1

Общение на государственном и родном (в случае отличия) языках



Умения:

  • уместно и правильно использует языковые средства в соответствии с коммуникативным заданием и ситуацией общения (формальной и неформальной);

  • владеет всеми типами и видами речевой деятельности;

  • адекватно воспринимает объяснение учителя, информацию из учебников, справочников, словарей и других источников (в т. ч. электронных);

  • вступает в диалог, объясняет факты, понятия; выражает мнения, чувства; обосновывает свои взгляды;

  • создает устные и письменные речевые произведения, уместно используя средства художественной выразительности.

Отношение:

  • уважение к государственному языку как государствообразующему фактору;

  • понимание роли государственного и родного языков как средства общения, личностного развития и самовыражения;

  • отношение к общению как к общечеловеческой ценности.

Учебные ресурсы:

  • учебные тексты, изобразительные средства, географические и лингвистические карты, статистические данные, учебные ситуации, способствующие диалогу, дискуссии, высказывания монологического характера.

2

Общение на иностранных языках


Умения:

  • использует иноязычные источники (научные, учебные, научно-популярные) для получения информации лингвистического характера, самосовершенствования и развития;

  • понимает лингвистические термины на иностранном языке, использует их в своих высказываниях;

  • использует в своей речи неологизмы, заимствованные из изучаемого иностранного языка, знает сферы их применения.

Отношение:

  • интерес к изучаемому иностранному языку, информации лингвистического характера на других языках;

  • понимание возрастающей роли глобализации, необходимости решения глобальных социальных и экологических проблем, в том числе и с помощью иностранного языка;

  • готовность к межкультурному диалогу, к познанию различных культур.

Учебные ресурсы:

  • учебная, научно-популярная и справочная литература на иностранных языках; онлайновые справочные порталы и переводчики.

3

Математическая компетентность


Умения:

  • развивает абстрактное мышление как средство лексико–грамматических явлений;

  • устанавливает причинно-следственные связи, разграничивает главную и второстепенную информацию, формулирует гипотезы;

  • преобразовывает информацию из одной формы в другую (текст, график, таблица, схема);

  • использует математические методы для обработки и оценивания полученной информации;

  • следует заданным алгоритмам и разрабатывает свои.

Отношение:

  • понимание роли точных наук в развитии общества;

  • готовность высказываться точно, логично, уместно и последовательно.

Учебные ресурсы:

  • тексты-рассуждения (формулирование тезиса, подбор аргументов, примеров, формулировка выводов), выдвижение гипотезы и ее аргументация;

  • тексты с графиками, таблицами, схемами, статистическими данными и т. п.

4

Основные компетентности в естественных науках и технологиях


Умения:

  • имеет представление о роли окружающей среды и технического прогресса в жизни человека;

  • объясняет явления природы и технологические процессы, используя знания по физике, биологии, зоологии, информатике;

  • осуществляет исследовательскую деятельность о состоянии окружающей среды и технического прогресса; вербально и невербально (с помощью графиков, таблиц, схем и др.) представляет результаты своих исследований;

  • критически оценивает результаты человеческой деятельности в естественной и технической среде; перечисляет пути решения проблемы.

Отношение:

  • готовность к сохранению окружающей среды, оперативному вмешательству в случае негативных последствий технического прогресса.

Учебные ресурсы:

  • учебные проекты, конструкторские задания, ситуативные упражнения по исследованию окружающей среды, бережного отношения к природным ресурсам, посещение национальных парков, заказников, музеев науки и техники.

5

Информационно–цифровая компетентность


Умения:

  • определяет источники информации, представленные в электронном варианте и на цифровых носителях;

  • осуществляет поиск и отбор нужной информации, критически анализирует ее и классифицирует;

  • трансформирует, сохраняет и передает информацию по различным каналам связи в соответствии с поставленными целями и с соблюдением принятой в обществе коммуникативной этики;

  • создает собственные модели изучаемых объектов и процессов и демонстрирует их, используя цифровые технологии.

Отношение:

  • понимание роли информации в современном обществе;

  • стремление к овладению приемами работы с информацией, современной цифровой техникой;

  • соблюдение права интеллектуальной собственности, этических норм коммуникации.

Учебные ресурсы:

  • инструментальные задания, предполагающие работу с информацией, образовательные ресурсы и технологии.

6

Умение учиться в течение жизни


Умения:

  • ставит перед собой цели и выстраивает пути их достижения с учетом способностей и умений;

  • планирует, организовывает, осуществляет, анализирует и корректирует собственную учебно-познавательную деятельность;

  • применяет имеющиеся знания для получения новых, их систематизации и обобщения.

Отношение:

  • готовность к познавательной деятельности (в одиночку, в паре и группе) и получение удовольствия от ее результатов;

  • любознательность, наблюдательность, пытливость и склонность к сотрудничеству;

  • оценка и самооценка результатов деятельности, ответственность за результаты обучения.

Учебные ресурсы:

  • актуальные инструменты учебно-познавательной деятельности (учебные тексты и ситуации, инструкции по эффективному самообучению: видеоуроки, Интернет-ресурсы и т. п.).

7

Инициативность и предприимчивость


Умения:

  • применяет полученные знания и приобретенные умения в проектной и изобретательской деятельности, представляет ее результаты;

  • использует уместные коммуникативные стратегии и тактики для реализации лидерских качеств;

  • проявляет речевое мастерство в выражении своих идей и инициатив;

  • обладает способностью работать в команде, принимать взвешенные решения;

  • организует свою деятельность, предотвращает конфликты и в случае возникновения решает их.

Отношение:

  • адекватная оценка собственных способностей и возможных рисков при достижении поставленной цели;

  • готовность работать в команде, отвечать за себя и других;

  • осознание роли коммуникативных умений как убеждающего фактора;

  • инициативность, трудолюбие, ответственность как залог эффективности любой продуктивной деятельности;

  • стремление достичь желаемого социального статуса, внести вклад в экономическое процветание страны.

Учебные ресурсы:

  • учебные тексты официально-делового стиля (резюме, заявление и др.), презентация портфолио, образцы рекламы, примеры успешных бизнес-проектов, встречи с успешными людьми.

8

Социальная и гражданская компетентности


Умения:

  • рассказывает о государственном устройстве, роли государственных институтов и общественных организаций;

  • перечисляет государственные символы и ценности;

  • действует как активный и ответственный член общества, реализует свои гражданские права и обязанности;

  • привлекает семью, близких по духу людей, общественность в решении насущных общественно-политических проблем;

  • доказательно и грамотно высказывается по общественно-социальным вопросам;

  • проявляет толерантность, избегает дискриминационных высказываний;

  • распознает коммуникативные интенции (открытые и скрытые) в текстах социального, коммерческого и политического содержания.

Отношение:

  • осознание себя гражданином Украины;

  • уважение к закону, к правовым, морально-этическим нормам, к человеческому достоинству;

  • осознание права каждого человека на собственное мнение, толерантное отношение к другой точке зрения.

Учебные ресурсы:

  • интерактивные задания; тексты и ситуации – образцы демократических и толерантных отношений; работа в парах и группах; проектная деятельность.

9

Осведомленность и самовыражение в сфере культуры


Умения:

  • использует языковые знания для познания духовного и культурного богатства народа;

  • перечисляет произведения выдающихся представителей искусства (писателей, художников, композиторов и др.) и указывает их роль в духовном развитии народа;

  • создает высказывания культурологического содержания, выражает собственные идеи, опираясь на опыт, приобретенный от общения с различными видами искусства;

  • использует средства художественной выразительности в описании произведений искусства;

  • соблюдает культуру речи и правила успешного общения.

Отношение:

  • причастность к национальному культурному процессу;

  • необходимость обращаться к лучшим образцам культурного наследия для эстетического наслаждения и рефлексии;

  • готовность к межкультурной коммуникации.

Учебные ресурсы:

  • произведения искусства – наследие национальной и зарубежной культуры; искусствоведческие проекты.

10

Экологическая грамотность и здоровьеоберегающая компетентность


Умения:

  • использует приобретенные знания, умения и навыки для сохранения своего здоровья и здоровья окружающих;

  • соблюдает правила безопасности жизнедеятельности в повседневной жизни и в экстремальных ситуациях;

  • определяет причинно-следственные связи между развитием промышленного потенциала, деятельностью человека и экологией;

  • разрабатывает проекты, пишет научно-исследовательские работы по охране окружающей среды.

Отношение:

  • целостное представление реального мира, осознание человека как неотъемлемой части природы;

  • готовность принимать участие в природоохранных мероприятиях;

  • оценка «плюсов» и «минусов» научно-технических достижений;

  • оценка и самооценка возможных рисков для здоровья;

  • бережное, щадящее отношение к себе, окружающим и к природе.

Учебные ресурсы:

  • тексты различных стилей и жанров экологической тематики;

  • устные и письменные презентации научно-исследовательских проектов на тему экологии, посещение национальных парков, заповедников.

Ключевые компетентности формируются на занятиях при изучении конкретных языковых и речевых тем, при выполнении межпредметных учебных проектов, в работе с различными источниками информации. Значительным подспорьем является также внеурочная деятельность (кружки, проблемные группы, воспитательные часы, тематические недели, региональные, всеукраинские и международные конкурсы).

Перечень ключевых компетентностей соотносится со сквозными линиями: «Экологическая безопасность и постоянное развитие», «Гражданская ответственность», «Здоровье и безопасность» и «Предприимчивость и финансовая грамотность».




Название линии

Цель обучения

«Экологическая безопасность и устойчивое развитие»

(СЛ–1)



– формирование и развитие у учащихся социальной активности, ответственности за экологию, готовности участвовать в решении вопросов сохранения окружающей среды и развития общества, осознания значимости развития общества для будущих поколений.

«Гражданская ответственность»

(СЛ–2)


– формирование ответственного члена общества, понимающего принципы и механизмы функционирования общества, воспитание свободной личности, признающей общечеловеческие и национальные ценности и руководствующейся в своем поведении морально-этическими критериями и чувством гражданской ответственности.

«Здоровье и безопасность»

(СЛ–3)


– формирование всесторонне развитого члена общества, способного осознавать приоритетность здорового образа жизни и помогать формировать безопасную жизненную среду.

«Предприимчивость и финансовая грамотность»

(СЛ–4)


– формирование у учащихся лидерских качеств, инициативности, способности успешно действовать в технологически быстро изменяющейся среде; понимание практической стороны финансовых вопросов (делать сбережения, инвестировать, брать взаймы, страховать, кредитовать и т. д.)

Сквозные линии – общие для всех учебных предметов – являются средством интеграции содержания образования. Реализация сквозных содержательных линий заключается в соответствующей подаче языковых и речевых тем и не предусматривает их расширения или углубления.

Кроме ключевых компетентностей, изучение русского языка предполагает развитие предметных компетентностей, коррелирующих с речевой, языковой, социокультурной и деятельностной линиями.



Речевая линия обеспечивает совершенствование умений и навыков по аудированию, чтению, говорению и письму. Содержание речевой деятельности четко дифференцировано, указываются также актуальные для каждого класса жанры, типы и формы речи; виды деятельности разграничиваются на репродуктивную и продуктивную.

Поскольку язык и речь – две стороны единого процесса, то умения и навыки по слушанию, чтению, говорению и письму формируются на каждом уроке. При этом отдельно выделены часы на специальные уроки по развитию речи. Количество и распределение специальных часов сделано с учётом специфики отдельных видов работ и имеет рекомендательный характер. Учитель может перераспределять указанные часы в зависимости от уровня обученности школьников.

Поскольку речевая деятельность – это не что иное, как обмен текстами, следовательно, обучение – это процесс создания и восприятия текстов. Представленная в программе универсальная тематика текстов (см. интегральные таблицы) углубляется из класса в класс с учётом возрастных возможностей и потребностей. Аутентичные тексты разных стилей и жанров, прежде всего произведения русских писателей, формируют предпосылки успешной речевой деятельности: диалогической и монологической, с преобладанием устных форм как наиболее естественных для человека.

Кроме того, использование текстов по литературе, истории, географии и т. п. предоставляет возможность последовательно проводить сквозные линии и устанавливать межпредметные связи.



Языковая линия нацелена на углубление языковой компетенции и практическое употребление языковых единиц в разных стилях при соблюдении надлежащих норм. Содержание изложено на основе системно-описательного принципа с линейным расположением материала – такой способ позволяет воспринимать язык как целостную систему единиц и стилей. Предваряют языковой материал по каждому классу общие сведения о языке, задача которых – расширить общелингвистическую компетенцию школьников.

В программе предусмотрено повторение всех разделов науки о языке: фонетики, лексикологии, морфемики, словообразования, морфологии, синтаксиса и текста в функционально-стилистическом применении и с точки зрения культуры речи. Закрепляются также умения по орфографии, орфоэпии и пунктуации в пределах изучения функциональных стилей и языковых норм. Программа учитывает связь языковых систем русского и украинского языков, что последовательно подчеркивается как в содержании обучения, так и в требованиях к результатам подготовки учащихся. В отдельных случаях, когда изучаются единицы и явления, сходные с украинскими, возможна лишь актуализация русской терминологии, что освободит время для работы над другими линиями или для упражнений функционального характера.

Отдельные языковые явления предлагается рассматривать как коммуникативное средство (для этого в программе используется ремарка «практически») и избегать традиционной квалификационно-классификационной направленности обучения. Такой подход к теоретическим сведениям вовсе не свидетельствует об их упрощенном представлении. Напротив, приобретённые знания по языку становятся востребованными в речевой практике, а их усвоение – мотивированным.

Завершают языковую линию межпредметные связи в виде сведений из программ по другим учебным предметам, на которые может опереться учитель.



Социокультурная линия. Главная ее цель – представить язык как неотъемлемую часть жизни народа и его национальной культуры. Преимущественно идет речь о знании:

1) лексики, фразеологизмов, пословиц и поговорок с национально-культурной семантикой;

2) историко-культурного контекста страны;

3) культурно обусловленных сценариев поведения, языковых стереотипов (этикетных формул, стандартных выражений и пр.).

Распознание лингвокультурной специфики особенно актуально в условиях украинско-русского билингвизма, поскольку предотвращает языковую и культурную интерференцию.

Содержание социокультурной линии составлено так, чтобы оно коррелировало со сквозными общеобразовательными линиями (в содержании они обозначены аббревиатурой СЛ и порядковым номером) и, соответственно, формировало ключевые компетентности.

Задает направление соотносящихся между собой сквозных и социокультурной линий


Каталог: storage -> app -> media -> zagalna%20serednya
media -> Методические рекомендации по приёмке покрытий из плотных асфальтобетонных смесей, запроектированных по объёмному методу
media -> Общие сведения
media -> Отраслевой дорожный методический документ
media -> Образовательная программа подготовки квалифицированных рабочих, служащих Форма обучения очная Профессия
media -> Рабочая программа по русскому языку для 2 класса составлена на основе
zagalna%20serednya -> Программа для общеобразовательных учебных заведений

Скачать 151.12 Kb.

Поделитесь с Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5




База данных защищена авторским правом ©vossta.ru 2022
обратиться к администрации

    Главная страница